Дай, Андрію, знати, яку долю ждати

Поміж великої кількості зимових свят найвеселішим залишається – день Андрія Первозванного. Коли за українським звичаєм хлопці та дівчата збираються на вечорниці, влаштовуючи забави, веселощі, ворожіння.

Читачі бібліотеки-філії №1 – шестикласники Білоцерківської гімназії слов’янських мов-початкової школи №1, мали змогу доторкнутися до минувшини та поринути в атмосферу загадковості вечора.

Господиня вечора, бібліотекарка Юлія Волошина, розповіла дітям про історію свята, звичаї дівочих ворожінь та парубоцьких бешкетувань. Дівчата охоче ворожили, намагаючись різними способами дізнатися про долю, ім’я нареченого, залюбки грали у веселу гру «Панас, лови нас».

Прикрасою заходу була «Калита», біля якої стояв вартовий – «Пан Калитинський». Він запрошував хлопців кусати коржа. Кожен учасник брав між ноги коцюбу, що імітувало сидіння верхи на коні, і «їхав», але в той час вартовий всіляко смішив хлопців, смикав за один кінець стрічки, прив’язаної до калити, щоб всіляко не дати відкусити від калити шматок.

Народні пісні, веселий сміх, смакування традиційними стравами: варениками з сиром, капустою та вишнями, пирогами з маком залишили незабутні враження в учасників заходу.

Тож, давайте і надалі пам’ятати та шанувати те, що залишили нам наші предки, на чому тримається українська культура і нація.

Тетяна Качанова.

• 140
• 1

Поділись з друзями: