• А на наших вечорницях хто сумний – розвеселиться

    А на наших вечорницях хто сумний – розвеселиться А на наших вечорницях хто сумний – розвеселиться А на наших вечорницях хто сумний – розвеселиться А на наших вечорницях хто сумний – розвеселиться А на наших вечорницях хто сумний – розвеселиться

    13 грудня, коли святкують Андрія, – відмінний привід зібратися гарною компанією у затишному місці, поспілкуватися, порозважатися й навеселитися досхочу.

    «А на наших вечорницях хто сумний – розвеселиться» під такою назвою сьогодні відбувся народознавчий захід в центральній бібліотеці для дітей, учасниками якого стали п’ятикласники БЗШ №11(кл. керівник Тетяна Нужна).

    Бібліотекар Антоніна Даценко розповіла цікаву історію про чудову народну традицію святкування «Андріївських вечорниць» – ворожінь, з якими пов’язано безліч неординарних звичаїв, а потім артистично виконала роль господині, яка уважно пильнувала, щоб дівчата та хлопці під час вечорниць дотримувалися певних правил. Веселі гуляння із жартами і різноманітними витівками – ось головні заняття цього вечора.

    Хлопці пройшли обряд посвяти у парубоцтво та мали змогу випробувати свою силу, кмітливість і вправність. Не обійшлося й без парубоцьких витівок та бешкетів.

    Захопилися підліткивеселим обрядом «Кусання Калити», яка є своєрідним символом під час свята Андрія. Треба було бачити це жартівливе та колоритне дійство: хлопця у ролі пана Калитинського, що охороняв підвішений великий маковий корж, тримаючи в руках квач, та решту гравців в ролі пана Коцюбинського, які по черзі їхали «кусати» коржа, танцюючи на коцюбі. Сенс гри полягав у тому, щоб під’їхати «верхи», відкусити без допомоги рук шматок Калити та не розсміятися. Кому це не вдалося – ставали об’єктами жартівливої кари, і пан Калитинський обмащував невдахам обличчя крейдою.

    Дівчата мали змогу «зазирнути у майбутнє», взявши участь у ворожіннях: переставляючи чобітки від стіни до порогу; пускаючи на воду половинки горіхової шкарлупи із запаленою в ній маленькою свічечкою. Відповіді на хвилюючі запитання та заповітні бажання дівчата знаходили й за ворожінням на книжках та квасолі.

    Ймовірність майбутнього заміжжя дівчата намагалися визначити за допомогою спечених балабушок. Позначені балабушки вони склали рядком на вишиваний рушник на долівці, та впустили в читальну залу родзинку містичної частини вечорниць песика Марка, очікуючи, чию балабушку пес з’їсть першу. Розваги завершились спільним куштуванням Калити.

    Світлана Шалагіна.



    Поділись з друзями:




Біла Церква

Одними з найбільш значних культурних та освітніх
центрів міста є державні публічні бібліотеки!



Централізована бібліотечна система Білої Церкви обслуговує 50873 читачів!

Це більш ніж 25% населення всього міста!

Докладніше