Безбар’єрність – шлях до щастя

В Україні не так часто говорять про дітей з інвалідністю. Їх рідко можна побачити на дитячих майданчиках, у кінотеатрах та інших розважальних закладах. Про потреби сімей, які виховують дітей з інвалідністю, ми також говоримо рідко. Що вони відчувають, як живуть?. На ці питання спробувала відповісти письменниця Оксана Драчковська у своїй автобіографічній казці «Зайчик-нестрибайчик і його смілива мама». Це історія-казка для діток про себе та свого синочка Назарка, який, на жаль, із самого народження є дитиною з інвалідністю і не може ходити. Мама Оксана щодня веде боротьбу за краще майбутнє для всіх особливих людей, для Назарка. Авторка Оксана Драчковська написала цей твір для дітей, аби розповісти їм про їхніх ровесників, які мають фізичні вади і не можуть самостійно пересуватися. Вона дає посил: усі діти однакові і мають право бути щасливими.

Годину спілкування «Дозволь собі бути щасливим» за казкою Оксани Драчковської «Зайчик-нестрибайчик і його смілива мама», провели працівниці бібліотеки-філії №6 для читачів – учнів 1-Б класу БПШ №23 (класовод Ірина Пащенко).

Бібліотекарка Людмила Романюк прочитала дітям казку вголос. Малеча дізналася про велику і дружну сім’ю зайчиків та про зайченя, яке народилося з фізичними вадами, але завдяки зусиллями близьких, насамперед, звичайно, сміливої мами, долає бар’єри і перешкоди та починає жити так, як інші діти-звірята.

Першокласники уважно слухали казку. Говорили про дружбу, взаємодопомогу та про те, чому не варто здаватися, коли потрапляєш у складні життєві ситуації. Потрібно завжди і всюди боротися за щастя, яке зовсім поруч: потрібно лише подати йому свою руку. Діти вболівали за зайчика-нестрибайчика і бажали йому швидкого одужання. Своє бачення щасливого героя вони зобразили на папері. Дуже приємно, що учасники заходу намалювали зайченя із щасливою посмішкою, адже всі першокласники стали його друзями. Казка легка, цікава і кольорова, дарує усмішку та надію.

Надія Гаврилова.