Поезія – це завжди неповторність

8 (21) листопада православні віряни відзначають Михайлів день. Вважається, що Михайло є захисником усіх скривджених чи ошуканих людей.

Напередодні дня вшанування святого Михайла працівники бібліотеки-філії №6 провели поетичну годину «Вільна поезія». На захід запросили членкинь клубу «Фітовітальня». Для обговорення були запропоновані постаті українських поетів, що мають ім’я Михайло.

Бібліотечні фахівчині підготували цікаві факти з життя та творчості поетів доби Розстріляного відродження: Михайла Драй-Хмари – неперевершеного літератора, якому належить крилатий вислів «ґроно п’ятірне» – символічні слова проти влади, які він написав у сонеті «Лебеді»; Михайла Ореста – в’язня комуністичного режиму, автора п’яти поетичних книжок; Михайла Семенка – зачинателя течії футуризму в українській літературі, який прагнув руйнувати старе та був у постійному пошуку нового й своїм підходом надихав тогочасну молодь.

Говорили про поета-романтика, автора вірша «Недоля» – Михайла Петренка, неосяжного літературного таланту, автора вірша «Виклик» та пісні «Ніч яка місячна» – Михайла Старицького. Згадали і про Михайла Масютка – поета, який відбував 5 років покарання на Колимі, але душею та думками завжди линув до України, про що свідчить його вірш «До України». Розповідь бібліотекарів супроводжувалась показом слайдів «Портретна галерея», аудіовіршів та кліпами пісень «Ніч яка місячна» і «Дивлюсь я на небо».

Прослухавши інформацію про поетів Михайлів, присутні чітко усвідомили, що літераторів об’єднує не лише спільне ім’я. Їх об’єднує любов: любов до рідної української мови, до рушників і сорочок, вишитих хрещато, до жовто-блакитного кольору на нашому древньому прапорі, до рідної України. Якщо подивитися на долю цих людей, їхній творчий і життєвий шлях, перед нами, наче на долоні, розкривається вся історія багатостраждального українського народу.

Насолодившись поетичними шедеврами поетів Михайлів, присутні із задоволенням декламували улюблені вірші близьких їм авторів: С.Жадана, Г.Чубач, Л.Костенко, І.Желянського, П.Глазового. Вірші лунали по різному: трепетно і несміливо, впевнено і зухвало, але всі вони були близькі й зрозумілі. Привітна атмосфера дозволила читцям повністю зануритись в поетичний світ і поділитися з слухачами почуттями, які іноді так важко висловити, але які, напевно, відчував кожен. Учасники заходу зазначили: справжня поезія не старіє, вона додає творчого натхнення та гарного настрою в будь-яку пору року.

Надія Гаврилова.