Царівна пісень − Маруся Чурай

Народна пісня і народна пам’ять зберегла легенду про дівчину-полтавчанку з козацького роду Чураїв, талановиту поетку-піснярку.

До 400-річчя Марусі Чурай убібліотеці-філії № 7 відбулася літературно-музична година «Пісенне диво України» для членів клубу «Чарівна мить».

За переказами, коли дівчина віршувала і наспівувала, її рядки вмить підхоплювали інші. Так вона стала знаною не лише на Полтавщині, а й в усій Україні. Їй приписують авторство близько 40 пісень.

Ось уже чотири віки живуть в народі пісні Марусі Чурай. Користувачів не залишили байдужими пісні: «Засвіт встали козаченьки»,«Сидить голуб на березі», «Віють вітри, віють буйні», «В кінці греблі шумлять верби»... Декілька з них прозвучали під час заходу у виконанні хору «Спадщина».

Постать Марусі Чурай надзвичайно приваблювала українських авторів, про неї написано чимало творів. Серед них – балади Левка Боровиковського «Чарівниця» та Степана Руданського «Розмай», відомий твір Ольги Кобилянської «У неділю рано зілля копала», історичний роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». Всі вони були представлені на книжковій виставці «Царівна пісень − Маруся Чурай», розгорнутій у читальній залі бібліотеки.

Ніна Сорокун.