Андріївські вечорниці: живі традиції, що об’єднують покоління

Україна здавна славиться своїми багатими традиціями, обрядами та святами, які через віки дійшли до наших днів. Одним із найяскравіших і найколоритніших зимових звичаїв є Андріївські вечорниці.

Саме в Андріївських вечорницях мали можливість взяти участь читачі бібліотеки-філії №6 − учні 3-Б класу Білоцерківської початкової школи №23 (класовод Ірина Пащенко).

Напередодні Дня Святого Андрія фахівчині книгозбірні разом з учителькою організували для дітей справжнє свято. Подія відбувалася в імпровізованій українській світлиці, яку педагогиня ретельно відтворила у класній кімнаті, прикрашеній вишитими рушниками. Діти побачили традиційний мисник із предметами українського побуту та поласували різноманітними стравами: варениками, пампушками, пирогами та узваром.

Учні завітали на свято у вишиванках, що надало заходу ще більшої автентичності.

Усе було так, як годиться на справжніх вечорницях: і дівчата, і хлопці, і жарти, і ворожіння, і Калита.

Дівчатка традиційно ворожили: діставали з-під миски передбачення про майбутню професію, намагалися дізнатися, чи зустрінуть кохання свого життя, визначали першу літеру імені нареченого. А скільки емоцій від гадання на пампушках, які пес вибирав та вказував, хто з дівчат першою вийде заміж.

Головною цікавинкою свята стало кусання Калити – давня українська традиція, під час якої хлопці − «коцюбинські», намагалися відкусити шматок Калити, що висіла на кочерзі. Калитинський заважав їм, але кожен таки зумів перехитрити його та скуштувати святкову смакоту.

Свято супроводжувалось виконанням українських народних пісень: «Цвіте терен», «В саду гуляла», «Їхав, їхав козак містом», «А мій милий вареничків хоче». Співали не лише учні, а й батьки, які з радістю долучилися до дійства.

Завершилися вечорниці дружнім частуванням, сміхом та теплим родинним спілкуванням. Усі присутні відчули себе частиною великої української родини, яку єднають традиції, пам’ять і любов до свого коріння.

Андріївські вечорниці залишили по собі яскраві враження та теплі спогади. Адже сила нашого народу – у живій пам’яті про минуле. Такі заходи навчають мудрості, кмітливості, наповнюють серця радістю, гумором та надією. Зберігаємо безцінну спадщину українського народу.

Надія Гаврилова.