Українці на зламі століть і епох

У читальній залі бібліотеки-філії №4 сімейного читання для членів клубу «Серпанок» відбулася історико-літературна година «Українці на зламі століть і епох», присвячена 120-річчю від дня народження Уласа Самчука – письменника, який увіковічнив у своїх творах долю українського народу у ХХ столітті.

Бібліотекарка Жанна Харченко познайомила присутніх з нелегким життєвим шляхом ювіляра. Народжений на Волині, він пережив трагічні події того часу: Першу світову війну, революцію та Другу світову війну. Через свої погляди і правду про українську історію, його книги були заборонені, а він сам понад 60 років прожив в еміграції. Вигнанець із рідної землі, він помер за кордоном, не доживши всього чотири роки до відновлення Незалежності України. Та попри всі труднощі, Самчук залишився вірним своїй Батьківщині й до останнього подиху вірив у її щасливе майбутнє.

Під час заходу присутні познайомилися з творчим доробком письменника: романом «Волинь», який свого часу був висунутий на Нобелівську премію, та романом «Гори говорять», у якому описано боротьбу гуцулів за своє національне буття. Також були зачитані уривки з публіцистичних творів «Нарід чи чернь?» та «Так було – так буде», у яких письменник розмірковує про долю України.

Окрему увагу було приділено повісті «Марія» – першому художньому твору про Голодомор 1932-1933 років. Улас Самчук ще у 1934 році показав світові нестерпні муки українського села під тиском радянського режиму. Його книга стала не лише художнім відображенням трагедії, а й документом звинувачення комуністичного терору.

Завершуючи зустріч, Жанна Миколаївна наголосила, що творчість Уласа Самчука – це документ епохи, важливе свідоцтво боротьби українців за свою національну ідентичність. Його твори спонукають задуматися про минуле і сьогодення України, допомагають зрозуміти витоки нашої історичної пам’яті та відповідальність за майбутнє.

Світлана Могорит.