Сміємося, отже не здаємося

Український гумор та сатира повсякчас були для нас справжньою зброєю поряд із шаблею чи кулеметом, адже вони додають сил та настрою тим, хто ними володіє, допомагають вистояти у безвихідній ситуації та зміцнити бойовий дух. Висміяти ворога – хороша українська традиція. А посміятись над собою – велика моральна перевага.

На початку квітня у бібліотеці-філії №2 відбулася зустріч членів клубів «Зарічани» та «Любисток» з поетом-гумористом, членом Національної спілки письменників України, лауреатом літературної премії ім. М.Сома Леонідом Гажалою.

Завідувачка книгозбірнею Світлана Линник розповіла учасникам зустрічі про життєвий і творчий шлях письменника.

«Мене цьому ніхто не вчив, не підказував. Я просто римував слова і старався менше афішувати свою писанину, боячись насмішок. Ще, може те, що я почав писати заслуга сотень і сотень книжок, які перечитав, починаючи з казок із першого класу. Читав усе підряд – книги, журнали, газети. Навіть, женучи в поле корову, брав з собою читання», – розповів Леонід Гажала.

Присутні дізналися, що шлях до слави у пана Леоніда був тернистий, не завжди всі літератори хотіли визнавати творчий дар поета. Після армії, працюючи у Білій Церкві на початку 70-років, насмілився понести у літературну студію «Заспів»свої вірші. Але там один відомий літератор, який через багато років, підписуючи йому книгу, назвав Леоніда Йосиповича білоцерківським самородком, не сприйняв його творчості. Після його критики у пана Леоніда на довгі роки пропало бажання брати в руки перо. І лише у 1989 році вийшла його перша гумореска «Велика подяка». А вже після цього почали виходити віршовані збірки.

Вже більше тридцяти років українці читають гуморески Леоніда Гажали, кожен знаходить у його творчості щось своє. Ось і члени клубу «Любисток»: Любов Татаркіна, Людмила Макаренко, Галина Пономаренко та Надія Линник із задоволенням декламували улюблені гуморески.

Автор запропонував увазі учасників заходу свої кращі ліричні вірші та гуморески, пісні. А вдячні читачі реагували бурхливими оплесками та іскрометним сміхом.

Олена Буяненко.