Поезія весни

21 березня, в день весняного рівнодення, відзначається Всесвітній день поезії.

Поетичне слово здатне творити дива, надавати сили стражденним й знедоленим, освідчуватись у почуттях, вести на барикади. А створюють поезії неймовірні люди, яких Господь наділив даром римувати звичайні слова і складати вірші. Отже – це ще й свято поетів й поеток.

Саме тому, 21 березня у читальній залі бібліотеки-філіалу №4 для членів клубу «Зарічани» відбулася поетична зустріч «Поезія весни». Звучало віршоване слово з вуст білоцерківської поетеси-аматора Марії Сударенкової з клубу «Гармонія».

Марія Данилівна почала віршувати у юнацькому віці. Все, що відчувало її серце, лягало віршованими рядочками на папір. На думку пані Марії, поезія присутня в нашому житті кожного дня, саме життя в усіх його барвах, з його смутком та радістю – це поезія. Авторка читала вірші про кохання та зраду, щастя і горе, дружбу та ненависть, мир та війну, свободу та неволю.

Марія Сударенкова глибоко переймається сучасними подіями, виступає зі своїми віршами на Майдані, вшановуючи Героїв Небесної Сотні. Її твори неодноразово друкувалися у військовій газеті «Знамено Перемоги» для воїнів у зоні АТО.

Прекрасним доповненням цієї зворушливої зустрічі став музичний виступ подружжя Таскіри та Володимира Максюти, членів клубу «Гармонія», які виконали свої улюблені пісні «Волошки сині», «Гуляв я три роки», «Голубина пара», «Лебедина вірність».

Світлана Линник.