Шевченківська премія як символ культурної еліти України

Фахівчині центральній бібліотеці для дорослих підготували та провели літературну годину «Шевченківська премія як символ культурної еліти України», присвячену 65-річчю заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка. Учасницями зустрічі стали членкині клубу «Водограй».

Бібліотекарки запросили присутніх у захопливу подорож сторінками історії однієї з найпрестижніших творчих відзнак нашої держави. Говорили про її заснування, становлення, значення для розвитку української культури та мистецтва, про видатних письменників, поетів, художників, композиторів і митців різних поколінь, чиї імена стали гордістю України.

Особливу увагу приділили лауреатам, творчість яких збагатила національну культурну скарбницю. Згадували Олеся Гончара, Павла Тичину, Ліну Костенко, Дмитра Павличка, Івана Драча, Івана Марчука, Мирослава Скорика та багатьох інших видатних особистостей, які своєю працею утверджували українське слово, мистецтво й національну самобутність.

Зустріч проходила в теплій, невимушеній атмосфері, адже водограївці не залишилися пасивними слухачами, а активно долучилися до розмови: охоче відповідали на запитання вікторини, брали участь в інтелектуальній грі, ділилися власними знаннями, згадували улюблених авторів та розповідали про лауреатів Шевченківської премії, їхні твори й творчі здобутки. Така зацікавленість і щире бажання підтримати розмову ще раз засвідчили, що українська культура є важливою частиною духовного життя кожного з нас.

Не обійшлося й без поетичного слова. Присутні згадували улюблені рядки українських класиків, говорили про силу літератури, яка здатна об’єднувати покоління, зберігати історичну пам’ять і формувати національну свідомість.

65 років Шевченківської премії − це 65 років визнання таланту, творчої праці та відданого служіння українській культурі. Це ціла плеяда імен, які прославляють нашу країну, і твори, що залишаються актуальними для наступних поколінь.

Українська культура − це наша духовна опора, наша пам’ять і наша гордість. І поки ми читаємо, пам’ятаємо, цікавимося творчістю своїх митців та передаємо любов до рідного слова іншим, вона житиме й розвиватиметься!

Дякуємо членкиням клубу «Водограй» за активність, щирість, небайдужість і чудову атмосферу спілкування.

Олена Стельмах.