Слово, що стало музикою

Коли споглядаєш вранішню росу, то серед міріардів крапельок раптом одна, вхопивши промінь сонця, розкриває весь спектр, усю гаму кольорів цього променя і світиться яскравими барвами веселки.

Таким променем, що освітив і вивів український народ із мороку забуття на світлий шлях національного усвідомлення значимості держави Україна є Тарас Григорович Шевченко. Він один з найбільших діамантів у величній пекторалі історії України, а його поезії – то неперевершені перла в багаторазковому намисті української літератури.

З нагоди Дня народження невгасимого Світоча та Пророка в бібліотеку-філію №1 для дітей завітали на літературно-музичну вітальню «Співане слово Тараса Шевченка» читачі − першокурсники державного професійно-технічного навчального закладу Білоцерківського професійного ліцею, аби насолодитися поезією в поєднанні з музикою, живим виконанням і щирими емоціями.

Бібліотекарки намагалися донести до глядачів, що поезія Кобзаря давно живе у музиці – від класики до року, від хорового співу до репу тому, що вона надзвичайно ритмічна, жива, справжня. А допомогли їм в цьому виступи учнів Білоцерківської школи мистецтв №1 ім. Юрія Павленка. У їхньому виконанні зворушливо прозвучали пісні на слова Тараса Шевченка: «Тече вода з-під явора», «Утоптала стежечку через яр», «Нащо мені чорні брови», «Якби мені черевички».

Слово Шевченка продовжує жити у музиці, у піснях, в серцях людей. Його поезії залишаються актуальними і сьогодні, надихаючи нові покоління любити Україну. Черпаймо ж вічно святу воду великих творів із щедрої Тарасової криниці і насолоджуймося самобутнім, неповторним смаком щирої любові до рідної української землі.

Олена Крищенко.