Голод 33-го...

Найтрагічнішою сторінкою історії українського народу є голодомор. Востанні дні листопада українці в смутку і скорботі доземно схиляють голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки історії України.

26 листопада у книгозбірні села Вільна Тарасівка відбулася година-реквієм «Голод 33-го біль душі і пам’ять серця».

Захід розпочався ознайомленням присутніх із трагічними сторінками української історії. Бібліотекарка розповіла про жахливі події безпосередньо на Київщині, згадали про жахи голоду 1932-33 років, про загибель мільйонів людей, про трагізм, який ховається за словом «голодомор». Пані Раїса спонукала присутніх замислитись над питанням «Крихта хліба – багато це чи мало?».

Учасникам заходу було запропоновано переглянути виставку-реквієм «Голодомор – невиплакані сльози», яка містять інформацію про події 1932-1933 рр., коли під час масового, ретельно спланованого радянським тоталітарним режимом голоду загинули мільйони мешканців сіл і міст.

Наприкінці заходу читачі запалили Свічку Пам’яті та вшанували померлих хвилиною мовчання.

Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого.

Раїса Лисак.