Народжений для театру

Напередодні 95-річчя від дня народження заслуженого артиста України Володимира Олександровича Рєпіна фахівчині бібліотеки-філії №6 запросили білоцерківців на творчий портрет «Народжений для театру», присвячений життю і творчості видатного актора. Основою заходу стала автобіографічна книга Володимира Рєпіна «Шлях до сцени».

Ім’я Володимира Рєпіна добре відоме багатьом поколінням білоцерківців. Понад пів століття він присвятив служінню Київському академічному обласному музично-драматичному театру імені П. Саксаганського, залишивши яскравий слід в історії українського театрального мистецтва.

Під час заходу фахівчиня бібліотеки ознайомила присутніх із непростим життєвим шляхом митця. З дитинства він мріяв про сцену, хоча професія актора здавалася недосяжною. Проте природний талант, винятковий артистизм, сценічна харизма, наполеглива праця та вимогливість до себе допомогли здійснити найзаповітнішу мрію.

За понад 50 років творчої діяльності на сцені театру Володимир Олександрович створив близько 230 неповторних образів. Особливе місце у його творчості посідає роль Івана Мазепи, яку актор зіграв 54 рази (за романом місцевого письменника Анатолія Гудими «Сповідь Мазепи»).

Не менш вагомим є його внесок у збереження історії театру. Володимир Рєпін став автором двох книг – «Театр як життя», присвяченої історії театрального мистецтва Білої Церкви, та автобіографічної книги «Шлях до сцени», яка відкриває читачам світ його творчого й особистого життя.

Учасники заходу із теплом згадували улюблені ролі актора: добродушного Трохима у «Наймичці» Тараса Шевченка, колоритного Капелана у комедії «Дама і гусари» Олександра Фредра, характерного Кандзюбу у «Сватанні на Гончарівці», пихатого пана Кочержинського у виставі «Зізі» Марка Кропивницького та зворушливого дідуся у п’єсі Алехандро Касони «Дерева помирають стоячи».

Особливе враження на присутніх справили уривки зі спогадів актора про гастролі у чорнобильській зоні та в місті Мозирі, які фахівчиня бібліотеки зачитала зі сторінок книги. Щирість, мудрість і глибина цих розповідей викликали жвавий інтерес до видання, яке після заходу читачі взяли для детальнішого ознайомлення.

За багаторічну творчу діяльність Володимир Олександрович був удостоєний високих державних і громадських нагород: ордена «За заслуги» ІІІ ступеня, медалей «За трудову доблесть» та «Ветеран праці», відзнаки міського голови «За заслуги перед містом», численних почесних грамот і подяк. 10 вересня 2009 року його ім’я було внесено до Золотого фонду Білої Церкви.

Володимир Рєпін був не лише талановитим актором, а й людиною великої душі, мудрим співрозмовником, справжнім інтелігентом, який щиро любив рідну Білоцерківщину та український театр. Його життя стало прикладом безмежної відданості мистецтву, а творчість і сьогодні надихає молоде покоління. Адже саме завдяки таким особистостям живе театр, збагачується духовний світ суспільства і не згасає любов до прекрасного.

Надія Гаврилова.