Поезія, що зцілює…

За багаторічну свою трудову діяльність на ниві бібліотечної справи маю честь знайомитися з різними цікавими і талановитими людьми. Кожна особистість – для мене відкриття! Не перестаю дивуватися, яка ж багата наша українська земля на талановитих митців, майстрів, письменників, поетів. А до поезії у мене якесь особливе ставлення. Мабуть, кожному з нас доводилося отримувати «потрясіння» від поетичних рядків. Поезія – вона як звучання душі, а душа не буває німою! Поезія пробуджує смуток чи радість, заспокоює або викликає біль, а ще вона зцілює… Саме цього кожен із нас потребує у ці тяжкі і лихі часи війни.

Тож нещодавно для себе відкрила нову зірку поетичного слова Анну Добронравіну. Я не літературний критик і не можу оцінювати творчість як справжній літературознавець, але поетична творчість пані Анни, її пронизливе та влучне слово мене вразило. Тому, виникло бажання познайомити з творчістю непересічної особистості читачів, а особливо молодь. Бо молоде покоління – це майбутнє України. Війна колись закінчиться, а розбудова, відновлення і доля нашої зболеної країни – у руках молодих. Ми повинні дбати про те, щоби вони були справжніми людьми і патріотами держави.

Зустріч із поетесою запланували на 10 квітня, о 16.30 зі студентами Білоцерківського фахового коледжу сервісу та дизайну. З цим закладом у бібліотеки-філії №5 давні партнерські та дружні зв’язки і без перебільшення можна сказати, що це один з кращих закладів освіти не тільки в Білій Церкві, а і в Україні. Отже про зустріч! В 16.30 оголошена повітряна тривога і ми всі разом зі студентами прямуємо в укриття. Та хай не сподіваються рашисти, що вони нас переможуть.

Зустріч всупереч повітряній небезпеці відбулася!

Анна Добронравіна знайомила присутніх зі своєю творчістю, щиро ділилася своєю біографією, здобутками та презентувала збірку «Я очима мами, або Рік, коли нас убивали» (Анна Степанюк «Я очима мами, або Рік, коли нас убивали». – Літвир, 2023). Книга про мрію кожного українця, незгасну віру і мужність нашого народу, про любов, відданість і біль, яку принесла у наші життя війна. Рік, у який вмістилося десятиріччя трьохсотлітнього відстоювання незалежності нашої держави.

Пані Анна – лавреатка третього Всеукраїнського конкурсу малих прозових форм імені Василя Стефаника. Новела «Брат» опублікована у альманасі «Імпресія-2024». Опанувала три курси у письменницькій академії «Риба» під наставництвом письменника Любка Дереша. Разом зі школою публікувалася із чотирма новелами у трьох збірниках «Любов перемагає» (Саміт-книга, 2023), «Її війна» (Саміт-книга, 2023), «Молода українська проза часів невизначеності» (Саміт-книга, 2024). Окремі оповідання та поезії опубліковані у книгах «Тридцять» (Літвир, 2023), «Літературний альманах. Відображення» (Стасюк, 2023), у періодичному виданні «Життєві історії». Авторка є членом громадської організації «Поетична родина» та активно веде літературні сторінки у соцмережах.

А ще Анна Добронравіна – мама, яка народила п’ятеро дітей, пройшла через горе і випробування, не здалася, виховує своїх діток та знаходить час для творчості.

Дякую пані Анні за ті миті насолоди і смутку, щему і віри, які вона щедро дарувала слухачам!

Чудовий захід, не зважаючи на обставини, теплий і зворушливий!

Світлана Хмільова.

• 43
• 0

Поділись з друзями: