Осіннє літературне дефіле

Тихо, непомітно надходить осінь. Вона граційно ступає навшпиньки, несучи за собою невагомий шлейф з павутинки бабиного літа, що сріблим полиском виблискує на сонці. Мине зовсім мало часу і ця чарівна пані одягнеться в дорогоцінні шати, неймовірно барвистих кольорів: жовтої охри, червоної міді, зеленуватої латуні, коричневої бронзи, блідо-жовтого та жовтогарячого золота. Її величність Осінь чарує,захоплює і надихає. Осіння пора – улюблений час поетів і художників, письменників та філософів. Витончені душі митців дуже чутливі до атмосфери прихованого смутку, таємничості та якогось особливого душевного щему, яким споєне осіннє повітря. Восени всі мріють зігрітися горнятком гарячої кави чи запашного чаю, а ще заховатися під теплою ковдрою і отримувати насолоду від  гарної  поезії. 

 

Осінньої днини в бібліотеку-філію№8 на «Літературне дефіле » завітали поети- краяни та читачі книгозбірні. Спілкування з носіями музи завжди наповнює душу щасливими миттєвостями, коли поет відкриває свої таємниці віршотворення. Всі творчі особистості різні, неповторні та неординарні, адже в кожного притаманна лише йому призма світосприйняття. Але любов до осені так душевно поєднала всіх присутніх в теплому поетичному колі…

 

Поети зверталися до осені,як до найулюбленішої пори, що спонукає до філософських роздумів і надихає до створення нових мистецьких шедеврів. Ділилися елегантними чуттєвими нотками власних поезій, пані Тетяна Строкач та Ніна Ковальчук. Далі лунали пристрасні виразні вірші Белли Кукуладзе відразу трьома мовами: українською, грузинською та російською. Чарувала вишуканими таємничими поетичними рядками Тетяна Нікітіна. Лідія Потапенко вносила яскраву віршовану патріотичну риму, сповнену любові та болю за дорогу серцю Донеччину. Вражала внутрішнім магнетизмом та особливим шармом поезій Оксана Щербань. А Ігор Растівський дарував свою харизму та зворушливі віршовані спогади про дитинство. 

 

Час плинувнепомітно швидко для усіх присутніх. Атмосфера гармонії та витонченості панувала в залі. Не помітили, як надійшов вечір. Розходилися неохоче, ще довго обмінювалися телефонами, прагнули поспілкуватися віч-на-віч з авторами віршів, що прикипіли до душі. Врешті домовилися про наступну зустріч у жовтні. Тож з нетерпінням чекаємо наступного творчого рандеву. І знову в бібліотечній залі зазвучить поезія, відтворить свою свіжу мистецьку барву на струнах відчуттів вдячних поціновувачів.

Зоя Чутковська.