На весь світ хай заграє бандура…

Срібні переливи бандури вже декілька століть розносяться над Україною. Тихо дзвенять струни, а чари мелодій вражають своєю щирістю, щемністю, мелодійністю…

Бандура – це голос України, символ вільної української душі. І хоча в наш час популярністю користуються різні музичні напрями, бандура не здає своїх позицій, тому «…що душа в ній народу живе й не вмира».

Саме бандурі, одній з найбільших реліквій українського народу, була присвячена літературно-мистецька імпреза «Озвалась у серці бандура моя…», яка відбулася у бібліотеці-філіалі №10.

Присутні познайомилися з книгою Г.Хоткевича «Музичні інструменти українського народу», один з розділів якої присвячений бандурі (до речі, Гнат Хоткевич сам чудово грав на бандурі). На заході звучали поезії Івана Коваленка «Бандура», Петра Перебийніса «Поклик бандури», Павла Глазового «Бандурист»… Та справжньою окрасою, родзинкою дійства стали пісенні та інструментальні номери від учнів та викладачів школи мистецтв №5.

Молоді, красиві, надзвичайно талановиті… В їхніх руках бандура дзвеніла, голосила сопілкою, співала, …і чогось сумувала… Юлія Савіцька, Влад Мазур, Юлія Роговенко, ансамбль «Горлиця» майстерно виконали українські народні пісні «Тиха вода», «Ой, ти знав нащо брав», «Ой у гаю при Дунаю», «Іванку», інструментальні твори О.Курінного «Етюд», Г.Матвієва «Блюз нічного причалу», В.Лісової «Ноктюрн»… Неймовірні почуття викликала пісня «Мій край» (сл. І. Шевчука, аранж. Н.Фурман) у виконанні ансамблю «Горлиця». Як тут стриматись, тому вдячні глядачі влаштували артистам шквал овацій і отримали пісню «на біс». А інакше бути і не могло. Адже сьогодні з’єдналось все воєдино – талант і майстерність бандуристів, магія музики, і її величність – БАНДУРА!

«Нашу думу і славу нікому не стерти // Наша пісня зове на звитяжні діла. // Я сто тисяч разів за це згоден померти ,// Щоб жила Україна й бандура жила! // Нехай душу народу розбудить бандура» (Іван Коваленко).

Ганна Нагорна.