Це класно – говорити, бачити, чути…

У кожного є своя, рідна, мова. За допомогою мови люди спілкуються, висловлюють свої думки, мають можливість читати, писати, співати, пізнавати та розвиватися. Вивчаючи мови, розширюєш не тільки свій світогляд, коло спілкування, а й підвищується самооцінка.

А що робити, коли не можеш висловитися, бо не можеш говорити, не можеш читати – бо не бачиш, спілкуватися – бо не чуєш? Для цього існують особливі мови – мова жестів та шрифт Брайля.

Про такі незвичні мови, якими володіє значна частина населення, розповіли бібліотекарі книгозбірні №2 напередодні Дня рідної мови. Гру-дослідження «Це класно – говорити, бачити, чути, пізнавати!» бібліотечні фахівці провели з дошкільнятами ДЗО №36 «Ромашка».

Під час досліду №1 «Що це?» діти пробували без слів, мовою жестів зобразити якийсь предмет. Проводячи дослід №2 «Сумка історій», із зав’язаними очима вгадували предмет та розповідали цікаву історію, пов’язану з ним. Закривши вушка, провели дослід №3 «Пізнай емоцію» – за виразом обличчя пізнавали настрій друга.

Бібліотекарі показали дві книги Степана Процюка «Залюблені в сонце» – одну звичайну, а іншу – написану спеціальним шрифтом та розповіли історію француза Луїса Брайля, який втративши зір у дитинстві, вже у 15 років вигадав власний шрифт, який допомагає людям з вадами зору читати, писати, працювати на комп’ютері, навіть грати на музичних інструментах.

Проводячи незвичні досліди, діти зрозуміли, що це, дійсно, класно – говорити, бачити, чути.

Для другокласників БЗШ №11 День рідної мови пройшов не менш цікаво. На літературних візитівках «Ми творимо рідною мовою!» бібліотекарі познайомили з дітлахів з книгами видатних письменників, у творах яких шліфувалося і набиралося сили українське слово.

Читачів зацікавили мовні інформ-хвилинки «Цікава граматика» за книгами Ігоря Січовика «Мовограй», «Словограй» та ігровий тест «Кожну літеру ціни!».

На поетичних віражах «Слово про мову» декламувалися вірші не тільки звичною українською мовою. Гусейнзаде Афаг Джейхун розповіла дитячий віршик рідною вірменською мовою.

Любити рідну мову, толерантно ставитися до мов інших національностей та людей, які мріють говорити, бачити, чути… це не так вже й важко.

Леся Кравчук.