Злочин проти нації

Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932-1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

З метою вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні працівники бібліотеки-філії №6 провели годину історичної правди «В народу є пам’ять, вона непогасна» для читачів – учнів 4-А класу БПШ №23 (класовод Наталія Гладка). На захід запросили історика, краєзнавця Анатолія Бондаря. Анатолій Володимирович ознайомив четвертокласників із трагічними сторінками тих страшних подій української історії, а також із фактами Голодомору на Білоцерківщині. Розповідь доповнювала слайд презентація «Голодомор і діти».

Розповідаючи про голодні 30-ті, Анатолій Володимирович акцентував увагу на те, що споконвічним ворогом України була росія, яка постійно намагалася знищити український народ, заморити голодом. Особливу увагу краєзнавець приділив наслідкам Голодомору в нашому місті. Не оминув і таке болюче питання, як «людоїдство», яке спостерігалося в усіх містах України. Біла Церква не стала винятком. Затамувавши подих, діти слухали розповідь про наслідки Голодомору для дітей. Як приклад, Анатолій Володимирович розповів про жахливі умови проживання дітей в дитячому будинку: діти спали на голій підлозі, тому хворіли, а голод ускладнював хвороби. Таких діток відправляли в ізолятор і лише 4 дитини вижили після тяжких мук. Згодом розповідь переросла в діалог. Четвертокласники задавали питання, які виникли в процесі зустрічі. Пан Анатолій в доступній та делікатній формі відповідав.

Смуток огортає душу, коли вчитуєшся й осмислюєш рядки спогадів очевидців Голодомору, штучно створеного в Україні. Але правду про це повинні знати всі, якою б гіркою вона не була. Саме тому завідувачка бібліотекою Надія Гаврилова, презентуючи книгу «Голодомор у Білій Церкві», зачитала присутнім спогади Марії Рибченко, яка проживала на вулиці Мельника. Ці спогади є цінними ще й тому, що записували їх працівники філії. Бібліотекарка спонукала присутніх замислитись над питанням «Крихта хліба – багато це чи мало?», зауваживши, що часто крихта хліба коштувала ціле життя.

На абонементі книгозбірні №6 оформлено книжкову виставку-реквієм «Україна пам’ятає – світ визнає», яка висвітлює трагедію трьох масових голодоморів: 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років. На виставці представлені різноманітні книги та посібники, що розповідають про причини та наслідки голодоморів. Велике зацікавлення користувачів викликали видання краєзнавчого характеру, в яких йдеться про події 1932-1933 років, що відбувалися на землях Білоцерківщини.

Цього року ми вдруге вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни росії проти України, яка супроводжується геноцидними практиками проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, з усією наочністю демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

Надія Гаврилова.