Голод як зброя

Пам’ять про Голодомор стала невід’ємною частиною національної пам’яті українського народу. Для нашої держави 1932-1933 роки стали часом катастрофи, яка поставила націю на межу зникнення. Ця спланована протиукраїнського селянства акція повинна була ліквідувати основу української нації і національного відродження, унеможливити протистояння радянській владі.

Для користувачів бібліотеки-філії № 7 була проведена година пам’яті «В руках, що виростили хліб не залишили ні зернини».

Бібліотекарка Тетяна Черненко розповіла, що голод не був наслідком стихійного лиха або неврожаю, він став результатом цілеспрямованої політики московського тоталітарного режиму. Шляхом насильницького вилучення продовольства, блокади сіл і цілих районів, заборони виїзду за межі охопленої голодом України були створені умови несумісні з життям.

Присутні пригадали спомини рідних та близьких про ті страшні часи. Тетяна Черненко підготувала виставку «Україна у безодні пекла (1932-1933 рр.) та провела бібліографічний огляд книг, які описують ті трагічні події. Учасників заходу зворушив вірш Олександра Виговського «Голодомор», який прозвучав під час заходу. Завершуючи зустріч, бібліотекарка закликала приєднатися 25 листопада до акції «Запали свічку» і вшанувати пам’ять тих, хто помер від голоду.

Альона Сушкевич.

• 148
• 0

Поділись з друзями: