Хліб… Ціна йому – життя

Голодомор – це глибока рана нашої історії, що завжди кровоточить важким болем минулого, який можна відчути тільки серцем. Це не просто рядки історії, що їх потрібно вивчити і забути. Це ті сторінки, які ми щороку освячуємо вогнем палаючої свічки на вікні, щоб нагадати іншим про те, що має жити в пам’яті нашого народу вічно.

Фахівчині бібліотеки-філії №2 разом із краєзнавцем, працівником відділу інформаційно-краєзнавчої роботи ЦБС Анатолієм Бондарем завітали до Білоцерківського професійного ліцею щоб вшанувати пам’ять жертв геноциду українського народу.

Анатолій Володимирович розповів, що про страшне лихо – голодомор 32-33 років, про який тривалий час не дозволялося відкрито говорити. Тема голоду заборонялася, тому що саме нагадування про нього автоматично ставило питання: чому виник такий страшний голод?

Під час презентації «Діти і голод» учні дізналися, що голодомор винищив або покалічив усе покоління селянських дітей, знищився генофонд нації, і що наслідки цього геноциду відчуваються зараз. Пан Анатолій більш детально зупинився на страшних подіях, що відбувалися на Київщині, у Білій Церкві зокрема. Юнаки отримали вичерпні відповіді на питання, що їх цікавили.

Завідувачка книгозбірнею Світлана Линник нагадала учасникам заходу про загальнонаціональну акцію «Запали свічку», 25 листопада о 16.00, на знак скорботи і пам’яті про мільйони загублених життів наших співвітчизників.І хоча очевидців тих років залишилося зовсім мало, в цей трагічний для нашого народу час ми розділяємо їхній біль і обіцяємо пам’ятати…

Наприкінці заходу бібліотекарки роздали присутнім шматочки хліба, щоб ніколи не забували страшної трагедії українського народу і цінували хліб, як святий скарб.

Олена Буяненко.