Зорі маленьких ангелів

4 червня в Україні вшановують пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Ця дата є глибоко символічною: саме 4 червня у світі відзначається Міжнародний день дітей − безневинних жертв агресії, заснований Генеральною Асамблеєю ООН у 1982 році.

Понад дванадцять років росія веде війну проти України. І щоденно ворог вчиняє злочини проти українських дітей – незаконно вивозить їх на тимчасово окуповані території та вглиб росії, калічить, вбиває.

З початку повномасштабного вторгнення кількість жертв серед дітей невпинно зростає. Через активні бойові дії та тимчасову окупацію частини територій остаточну кількість загиблих і поранених дітей наразі встановити неможливо. За офіційною інформацією станом на початок червня 2026 року внаслідок збройної агресії рф загинуло щонайменше 792 дитини та понад 2760 отримали поранення різного ступеня тяжкості, 20570 депортовані або примусово переміщені, 2317 зниклі безвісти.

Гинуть діти... Закатовані, зґвалтовані, гинуть від ракет, снарядів і мін, гинуть під руїнами. У центрі Європи гине наше майбутнє. Кожна втрата − це глибока рана для українського суспільства. Це біль, який не зникає...

Цього дня у Парку відпочинку ім. Тараса Шевченка панувала особлива, щемлива атмосфера. Фахівчині центральної бібліотеки для дорослих разом із юними відвідувачами парку провели тиху акцію пам’яті «Зорі маленьких ангелів», приурочену до Міжнародного дня безневинних дітей – жертв агресії. Цей захід став символом нашого спільного болю та невимовної скорботи за кожним обірваним дитячим життям.

Діти тримали у руках особливі символи – паперових білих ангеликів, квіти, лампадки, м’які іграшки, плакати. Перехожі долучалися до акції, аби разом вшанувати пам’ять маленьких українців, чиї життя безжально обірвала війна. Дорослі запалювали свічки, а діти пов’язували на гілки дерев паперових ангеликів − символи дитинства, світла, невинності та любові.

Ця акція пройшла без гучних слів. Її мовчання було голоснішим за будь-які слова. Вона нагадала всім: за кожною цифрою страшної статистики стоїть дитяче життя, нерозказані казки, недоспівані колискові, нездійснені мрії та об’єднала всіх присутніх у спільному болі й молитві за невинні душі.

Пам’ять про дітей, які стали жертвами війни назавжди залишиться у наших серцях світлом, що не згасне. Нехай маленькі ангели сяють яскравими зорями на небі, а на землі завжди перемагає мир, добро і дитячий сміх.

Любов Вилегжаніна.