• “Голодна кутя” Костянтина Мордатенка

          Журнал “Фокус” подає рейтинг 30-ти найуспішніших письменників України. У №4 за 2013р. подані 5 з них, згідно даних Книжкової палати України станом на 2 січня 2012 року. Серед них Костянтин Мордатенко, тираж книг якого становить 18000 примірників. Фокус рекомендує розпочати знайомство з творчістю автора із книги “Живокіст”, адже критики стверджують, що поет багато років експериментує, але якраз у цих віршах він показав свій голос і стиль.
          Петро Сорока ще у 2011р. у книзі “На захід від спадаючого сонця: денникова проза. Ч.5. Голос із гатіння, або на захід від спадаючого сонця: літературні мандри 2010 року: Неологізми-покручі” так сказав про творчість К.Мордатенка: “Кость Мордатенко – поет від Бога, який на високому професійному рівні поєднує традицію і експеримент. Його вірші – це висока філософія. У них домінує осмислення, конструктивне начало, вони – плід нелегких творчих пошуків і експериментів, гри словами, але гри не легковажної і бездумної, а мистецької, словотворчої (точніше – болетворчої), поштовхом до якої служить переживання. Найулюбленіший троп поета – неологізм. Він творить багато, охоче, щедро і беззастережно, але органічно розсіває грона незвичних, давно забутих слів сторінками своїх книг. У нього, здається, немає віршів, у яких би не було одного-двох чи кілька архаїзмів і словотворів. Я навіть думаю, що саме неологізм є тим джерелом, з якого народжується його поезія.

          За світовідчуттям і світосприйняттям К.Мордатенко дуже близько стоїть до Василя Барки, Юрка Гудзя і Олександра Хоменко, поетів сильних і самобутніх, чиї голоси сьогодні значною мірою означують високий рівень української поезії. Але він інший, відмінний, хоч такий же глибокий і складний. Від них він відрізняється причетністю, що належить до найбільш цінних і глибинних якостей його поезії. Ця притчевість має виражене біблійне коріння, але незмінно наповнена новими віяннями і щасливими творчими знахідками”.
          Нова книга Костянтина Мордатенка “Голодна кутя” де в чому оригінальна, адже навіть саме втілення дещо збентежує, бо з легкою часткою гумору автор вніс запис: Твори у вісімдесяти восьми томах до майбутнього 100-річчя від дня народження автора. Том сімдесят сьомий. Що трошки збентежило мене, як читача, тому що книга надзвичайно серйозна. Оригінальність виявляється і в “Змісті”, тому що заголовки віршів складають ще й 16 окремих віршів. Цікавим для читачів буде й  “Сіль Слів” – словничок у якому вміщено біля 700 давніх, маловживаних слів, використаних автором у віршах.
          “Поетичні образки” вміщують 105 шедевриків, на яких найкраще розвивати образне мислення дітей та й дорослим насолоджуватися рідним словом.
            Розділ “Згустки пустки” включає в себе 18 віршів, а сама книга 287 сторінок. Це видання побачило світ у Київському видавництві Сергія Пантюка і в нього ввійшли вірші К.Мордатенка, написані у 2008-2012 роках. Редактор книги Сергій Пантюк.
         Що можу про книгу сказати я? Вірші, якими наповнена книга, це – згусток болю, вибух експресії, чиста сльоза, пошук себе у світі, над концентрація енергетики позитиву і, водночас, негативу, крик волаючого у пустелі, гірка безвихідь сьогодення, усвідомлення власного буття і боротьба людини в собі з собою, душевні страждання і покаяння. Це – світосприйняття, світобачення. Сповідальна молитва і філософія життя поета, воістину “душа не знаходить місця”...
          Психологічний стан ліричного героя передається у віршах “ревла недоєна корова”, “як воду мучить дощ на річці”, “прокльони з крові тишу дужче...”, “на ранні роси впала, сохла”, “корилося коріння – соку...”, “і на серці нудьга батожиста...”
    Вражають читача свіжі порівняння дещо, іноді, несподівані, емоційні, але дуже образні, вдалі і точні. Поетичні образки:
    ·    Калюжки – це відірвані крильця метеликів самоти;
    ·    Пролісок – це хлопчик у зеленому светрику, що тримає над головою біле кошеня;
    ·    Каміння брилі – це ребра вітру;
    ·    Сон зашнуровує мішечок прожитого дня;
    ·    Шанобливо соняшники піднімали кашкети перед осінніми дощами;
    ·    До мене яблунька ополудні підкралася навшпиньках – торкнулася тінню;
    ·    Весілля: Ранок, як староста, перев`язаний сонцем через пруг, ходить між росами і частує життям;
    ·    Наче равлик із мушлі, душа молитвою із вуст виходить;
    ·    В садочку яблуні в цвіту, немов у церкві жіночки в хусточках білих...;
    ·    Ти у моїй свідомості – сніг: сніг робить ночі світлішими.
            Найбільш виразно виписаний автором дощ, який переростає у символ відновлення, відродження, цілющої сили, чистоти, повнокровного життя.
    Почуття жадоби жити і почуття честі та власної гідності Людини проходять через усю збірку поета. Тому й бунтується натура митця, протестує проти її приниження. Відчай і жаль за людей, а не тільки за себе породжують фантастично-химерні образи смерті, водночас зв`язані з думками про вічність, добро і зло, про славу і визнання поета, які поет подає у контексті своїх новотворів, в само ототожненні себе зі своїм етносом.
          У поезії К.Мордатенка літературний герой дуже самотній і, на мою думку, це герой доби романтизму, якому злети духу дозволяють інакше побачити все і себе також. Обравши цей шлях, він долає його з прагненням максимально залишитися собою, хоч якесь відчуття безвиході і самоти при поетовій відкритості цілому світу відчуваються постійно.
          Внутрішній світ К.Мордатенка – це вічна боротьба, це філософсько-поетичне осмислення складної доби сьогодення, а саме падіння і знищення устоїв християнської моралі, християнського гуманізму переданого нам пращурами і це за короткий період. Його вірші – це розпачливе волання, звернене не тільки до сучасників, а й до себе, прагнення самопізнання національного характеру, національної історії. У них сконцентрована колосальна амплітуда почувань, що вражають емоційною інтенсивністю поетичного життєпізнання.
          Процес осмислення буття поетом відбувається при надзвичайно високій інтелектуальній напрузі та переживаннях. Мені вбачається, що внутрішні конфлікти літературного героя щодо його реалізації інколи мають песимістичний відтінок, а часом і дивакуватість донкіхотства, постійне прагнення вивищитися думкою над собою. Поет добре засвоїв величезні моральні уроки Василя Стуса щодо проблем власного життєтворення, відчуваючи у собі обов`язок бути речником народу.
            Усій поезії К.Мордатенка притаманна підвищена емоційна напруга та стражденне життєрозуміння, щоб не дати змаліти своїй душі.
    Авторський стиль віршування, авторська мова поета має закодований запах і пам`ять дитинства. А коли змальовується сьогодення мало ґречності, мізер добра і людяності.
           Тема життя і смерті, як і образ труни рефреном проходить у збірці, причому смерть виступає як звільнення, а не її страх. Знову ж таке, напевне, це драма особистості, що так літературний герой переживає її в своїй уяві?
          Проте судити про життя і смерть – річ ризикована. У месіанізмі закладені і єретичне зухвальство, і блюзнірство, і небезпека непереконливості. Поет повинен відчувати величезну відповідальність, звертаючись до цих тем.
        Біблійні образи та євангельські епізоди образно розкривають душевний стан ліричного героя, допомагають зрозуміти його життєві тяжкі випробування, сповнені тривоги та болю. Інколи у віршах читаємо неприховані скарги на життя, зустрічаємо моменти безнадії, гіркоти.
         Поетика К.Мордатенка – це поетика творчого максималізму. Часто образи переростають у символи і залишається найважливіше. Водночас, художні пошуки Мордатенка свідчать про те, що митець дуже сучасний. Проте відчуття традиції постійно прослідковуються у його творчості. Але це окрема тема розмови.

    Тетяна Біла, зав. відділом методичної та бібліографічної роботи Білоцерківської ЦБС.



    Поділись з друзями:




Біла Церква

Одними з найбільш значних культурних та освітніх
центрів міста є державні публічні бібліотеки!



Централізована бібліотечна система Білої Церкви обслуговує 51496 читачів!

Це більш ніж 26% населення всього міста!

Докладніше