• “Це місто чисто національне...” І.Нечуй-Левицький

    2013 рік – рік 175-річчя від дня народження
    українського письменника Івана Семеновича Нечуя-Левицького
    та 135-річчя виходу в світ повісті “Микола Джеря”.
        
           “Вам, мабуть, не доводилось бачити таких силенних ярмарків, як цей, що стає тутечки в Білій Церкві, роковий ярмарок на Спаса”, – так запитував відомий співець Надросся Іван Нечуй-Левицький у своєму листі одну високоповажну пані. “Серед Білої Церкви такий здоровецький пляц”, а на ньому возів, бричок з різним крамом: ось “магазини готової одежі” для мужиків та селянок; “рушники, поцяцьковані червоними й синіми смугами”; а “яка сила кавунів, динь, груш на цьому майдані”; “на возах і попід возами лежать позв`язувані молоді качки, гуси, кури”; а ось зовсім небуденно “гуде органчик і співа приємний тенор”… Саме тут, на білоцерківському ярмарку письменник спілкувався з представниками багатонаціонального населення нашого міста – українцями, євреями, поляками. Івана Семеновича цікавили діалекти і говірки українців з різних областей, які приїжджали ярмаркувати до нашого міста. Зібрані перлини української розмовної мови письменник подавав до словника Бориса Грінченка.

          Крім того, жителі Білої Церкви з нетерпінням чекали Івана Нечуя-Левицького у місцевих книгарнях, щоб купити його книги з прекрасними пейзажними замальовками околиць міста і району. Пам`ятаєте хрестоматійне  “… По обидва береги Раставиці через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади, не одгороджені тинами… Серед села Раставиця входить в широкий ставок. Кругом ставка знов осокори та верби: то стоять рівною стіною, то збились ніби в прездоровий круглий стовп, то пішли берегом, наче вирізаною зверху в зубчики оборкою…”, – так геніально змалював природу Вербівки, а точніше Трушок, Іван Нечуй-Левицький у своїй повісті “Микола Джеря”.       
          175-річчю від дня народження нашого славного земляка була присвячена театралізована вистава “Співець життя народного”, яку спільно підготували колектив бібліотеки №9, учні 10-х класів ЗОШ №6 під керівництвом вчителя української мови і літератури Ганни Григорівни Качки та члени клубу “Сузір`я” Академії пенсіонерів Валентина Зикова і Надія Гаврильченко. Ведуча заходу бібліотекар Тетяна Сулейманова розповіла про життя і творчість І.Нечуя-Левицького, про твори, присвячені Київській землі. Та найбільш колоритними, іскристими виявилися сценки родинного життя з повісті “Кайдашева сім`я”, у виконанні юних акторів Лізи Єрункової, Олени Останіної, Антона Дідика, Владислава Ніщимного і Наталії Дудки. Веселий Лаврін радить перебірливому Карпові семигірських дівчат, а ось виясняють, хто старший дві невістки Мотря і Мелашка, а вже згодом діалог переростає у сварку, до якої приєднується стара Кайдашиха. На захист своїх дружин виступають Карпо і Лаврін. Присутні подякували акторам бурхливими оплесками.           
          У листі до письменниці Наталі Кобринської Іван Семенович Нечуй-Левицький писав: “В Білій Церкві я почував себе, як вдома, бо це місто чисто національне…”, бо живуть в ньому люди щирі, привітні, бо звучить в ньому рідна українська мова.

    Катерина Волинець, зав. бібліотекою №9.

     



    Поділись з друзями:



Біла Церква

Одними з найбільш значних культурних та освітніх
центрів міста є державні публічні бібліотеки!



Централізована бібліотечна система Білої Церкви обслуговує 51496 читачів!

Це більш ніж 26% населення всього міста!

Докладніше