• Успіх приходить у спільній праці


    ПЕРЕДОВИЙ ДОСВІД: ЗАПРОВАДЬТЕ В СЕБЕ

          Темою сімейного читання, його проблемами і здобутками я зацікавилася дуже давно, тільки переступила поріг свого першого класу, адже добре розумію, що тільки читаюча людина зможе добитися успіху в житті, вона буде цікавим співрозмовником, знаючим спеціалістом, компетентним фахівцем, що підтверджує популярне нині гасло: “Читай і стань успішним!”
          Проте, любов до читання й інтерес до книги можна прищепити лише у ранньому дитинстві, зацікавивши дитину веселими пісеньками, кумедними небилицями, чарівними казками, кмітливими загадками, які запам`ятовуються на все життя. Потрібно зробити все, щоб читання стало щоденною потребою маленької людини, а приклад у цьому повинні показати їй батьки та інші члени родини, адже читання – це перший крок на шляху до становлення особистості.
          Дуже прикро, що електронні ігри та комп`ютери сьогодні забирають багато часу у дітей, а для читання у них залишається все менше й менше часу. І тут нам не обійтися без активної співпраці з батьками, з родиною дитини, тому що сам учитель, а це вже знаю з власного досвіду, як би не старався і що б не робив, самостійно, без допомоги тат і мам, дідусів та бабусь з цим складним завданням не справиться. Він научить дитину читати і переказувати прочитане, розвине ці навички, ознайомить з кращими творами дитячої літератури, але розвинути й закріпити інтерес до читання у дитини можна тільки спільно з сім`єю, яка повинна допомогти вчителю у формуванні читацької самостійності та морально-етичних уявлень і почуттів учня, у розвитку образного мислення.

          Тільки разом школа і батьки мають розвивати стійкий інтерес у дітей до художнього слова, прилучити їх до нетлінних естетичних цінностей, духовної культури. К.Д.Ушинський зазначав: “Матеріальні плоди праці складають людський добробут, проте лише внутрішня, духовна, животворча сила праці є джерелом людської гідності й водночас моральності та щастя”. І якраз книга не тільки інструмент дитини у пізнанні світу, вона завжди мала багато функцій. Це засіб комунікації, який відзначається унікальним виховним потенціалом. Це джерело інформації, знань та естетичної насолоди.
          Тривожно, що у наш час забуваються давні традиції сімейного читання, коли вся родина збиралася разом, а хтось один чи по черзі читали гарну книгу, обмінювалися думками про прочитане, міркували над вчинками героїв твору. І це об`єднувало сім`ю, сприяло прагненню членів родини до одних ідеалів та життєвих  цінностей, адже корінь поведінки наших дітей, чи то добрий чи поганий, криється у нашому, батьківському вихованні. Все починається з сім`ї. Тому й одним з найголовніших завдань, що стоїть перед сім`єю, є виховання дітей на засадах гуманізму і толерантності. Діти завжди потребують щирого батьківського слова. Від поміркованості і мудрості батьків залежить, якою виросте їхня дитина, які сповідуватиме моральні цінності. І якраз тут найкращою поживою для душі і її потреб виступає книга.
          Та щодень значно звужується коло дитячого читання, коли діти не постійно, а лише періодично звертаються до книги. Як тут не згадати про батьківський всеобуч у формі бесід, порад, лекцій, консультацій. Переконана, що неабияке значення для батьків має просвітницька робота вчителя з питань педагогіки і психології сімейного читання. Чи не тому значну увагу розвитку й утвердженню у родинному колі сімейного читання у своїх педагогічних працях приділяли відомі педагоги Софія Русова, Василь Сухомлинський, Антон Макаренко, Костянтин Ушинський, Шота Амонашвілі. Насамперед, батьки повинні усвідомити, а вчитель переконливо обґрунтувати, що читацька активність дітей не повинна знижуватись, бо коли дитина перестає читати, то ми, дорослі, значно обмежуємо її інтелектуальний та духовний розвиток і світогляд, позбавляємо можливості розвинути свої творчі здібності.
         Батьки повинні усвідомити, що уміння дитини висловлювати елементарні оцінні судження щодо прочитаного нею залежить від того, чи обговорюють вони з нею прочитане, чи сприймає дитина їхні погляди, чи практикують у сім`ї читання вголос, чи розповідає дитина про те, що їй сподобалося з прочитаного, а що збентежило, чи все вона зрозуміла.
          Формування культури читання – надзвичайно важлива справа, бо це не тільки любов до читання і розуміння прочитаного. Саме у сім`ї і починає виховуватися культура читання, але вчитель повинен допомагати батькам формувати її у дітей, пропагуючи кращі книги світової літератури, тому що культура особистості і культура читання невід`ємні одна від одної. Вчитель повинен зуміти переконати дорослих, що “люди, які читають, вміють проблемно мислити, легше сприймають ціле і виявляють часткове, адекватніше оцінюють ситуацію і швидше знаходять правильні рішення. Вони мають більший обсяг пам`яті, активну творчу уяву, великий словниковий запас і краще володіють мовою”. Саме через це батькам потрібно більше уваги приділяти читанню дітей, як інтелектуальній та духовній діяльності. Навіть програма ЮНЕСКО “Інформація для всіх” застерігає, що “просте збільшення інформаційних потоків не обов`язково призведе до появи нових можливостей для розвитку”, а книга є вірним другом і порадником, вона спонукає правильно оцінювати поступки літературних героїв, а їхні добрі практичні справи переносити у практичне життя. Особистість формується у ранньому віці,  тому залучення дитини до читання повинно постійно бути на контролі у батьків.
          Батьки повинні розуміти, що через значну інформатизацію у дитини губиться пріоритет книги як “джерела знань”. Їм потрібно запропонувати відійти від примусового читання дітей і допомогти сприймати читання як емоційне задоволення, естетичну насолоду, адже книга сприяє не тільки вихованню, а й самоосвіті учнів.
          Для колег скажу, що у наукових дослідженнях О. Антоник зауважує, що увага до дитячого читання повинна бути постійною, адже “нації, що хочуть читати, формуються з читаючих дітей – майбутніх громадян держави, від яких залежить рівень розвитку науки, культури та бізнесу, тому “просування” грамотного читання серед учнів є важливим стратегічним завданням для розвитку української державності”. Разом з тим, постійно веду пошук педагогічних форм і методів впливу на сімейне читання та спілкування з батьками, адже інтенсивність і культура читання високо оцінюється світовим співтовариством. Недаремно ж 2003-2012 роки оголошено ООН десятиліттям грамотності.
          А батьки повинні знати, що коло читання дітей має бути, насамперед, цікавим і доступним для їхнього розуміння і усвідомлення, збагачувати знання та стимулювати активну читацьку діяльність. Якщо ваша дитина стане вдумливим читачем, а не просто учнем, який уміє читати, то це буде естетично розвинена особистість з морально-етичними загальнолюдськими цінностями, яка володіє способами пізнавальної діяльності.
          І ніколи не забувайте безсмертні слова Д.Дідро: “Люди перестають мислити, коли перестають читати” та В.Теккерея: “Книги просвітлюють душу, піднімають і зміцнюють людину, пробуджують у неї кращі устремління, відточують її розум і пом`якшують серце”.  Пам`ятайте, що ваша дитина ніколи не буде самотньою, якщо її друзями стануть книги. Якщо ж детальніше звернути увагу батьків на коло читання дітей, що є учнями початкової школи, то доречним буде назвати приоритетні книги, які залюбки читають діти: твори письменників-класиків Н. Забіли, Г. Бойка, К. Чуковського, С. Маршака, Г. Андерсена, дитячі твори М. Рильського, П. Тичини, Лесі Українки, Т. Шевченка, К. Перелісної, В. Сухомлинського, Олени Пчілки, А. Костецького, Ю. Ярмиша, Д. Білоуса, В. Нестайка, О. Іваненко, Ю. Чеповецького, М. Носова, Р. Кіплінга, казки. Цікавими для дітей будуть і журнали “Малятко”, “Пізнайко”, “Світ дитини”, “Жирафа-рафа”, “Дитячий розвивайко”, “Маленька фея”, “Барвінок”, “Стежка”, “Яблунька”, “Джміль”.
          Дуже корисно знайомити дитину і з науково-пізнавальними книгами та дитячими енциклопедіями “Я пізнаю світ”, адже вони, окрім інтересу дитини до читання книг даної тематики, задовольнять ще й її потребу поглиблення знань з природознавства, історії, народознавства, географії.
          Результати проведених у кінці минулого століття соціологічних досліджень на тему “Підвищення рівня пропаганди літератури серед учнів на допомогу вивчення природничих наук” свідчать про несформованість конкретних запитів у значної частини п`ятикласників, що свідчить про недогляд вчителя і батьків у початковій школі. Найчастіше діти звертаються до книг даної тематики тільки за рекомендацією вчителя, щоб підготуватися до уроку, що показує епізодичність читацького інтересу до природничо-наукової літератури та відсутність до неї особистого інтересу. Зважаючи на те, що такої літератури не так уже й багато на книжкових полицях магазинів та у фондах бібліотек, читацькі потреби дітей радимо задовольняти енциклопедіями та творами В. Біанкі, К. Паустовського, Е. Сетона-Томпсона, Дж. Даррелла.
         Щоб постійно тримати на контролі увагу до читання своїх учнів, практикую проведення літературних вікторин, інтелектуальних конкурсів, розгадування літературних кросвордів, години кращого оповідача, години поезії, конкурси читців-декламаторів творів різних поетів як класиків, так і сучасних, коли кожна дитина має змогу проявити свою активність і продемонструвати знання книг, а мені це допомагає краще виявити їхні читацькі інтереси. Ніколи не забуваю, що читання сприяє збагаченню інтелектуального і загальнокультурного контексту епохи і здатне сформувати людину “як творця, посередника і ретранслятора культурних цінностей”, тому прагну зробити все, щоб читання стало культурною потребою дитини.
          У середині 90-х років у штаті Індіана (США) впроваджувалася у життя програма “Пробудження до читання”, що мала за мету підтримати читання для душі учнів 4-5 класів. Деякі форми роботи з книгою по реалізації цієї програми мене зацікавили і ми взяли їх у практику роботи. Це класні години “Читання один одному”, зустрічі, де читають уголос вчитель, батьки та діти, письменники і видавці, спортсмени й актори, декламація творів у формі театрального видовища тощо.
         Разом з батьками ми ходили у дендропарк “Олександрія” і на Малій поляні читали улюблені книги дітей, спробували разом скласти казку про дерева, поспівали пісень про квіти. Діти отримали задоволення від забавлянок та ігор. Такі заходи – це гарний спосіб прищепити дітям любов до читання. Дуже люблять діти брати участь у літературних іграх “З якої ми казки?”, “Кращий скоромовець”, “Лічилочки від бабусі і дідуся”.
          Вчитель має переконати батьків, що діти краще сприймають зміст прочитаної книги, коли вони активно залучені до читання, адже читання книг – це дуже цікава справа. Важливо пояснити дитині і щоб вона зрозуміла, що кожна прочитана нею книга – це сходинка вгору у її розвитку й у пізнанні навколишнього світу, а для цього батьки повинні обговорювати з дітьми прочитані книги, щоб виявити які теми близькі дитині, про що вона хоче читати, її захоплення і можливості, інтереси і нахили, адже є книги, які ми читаємо для душі і є книги, які нам необхідно прочитати чи то із позакласного читання, чи з шкільного списку класного читання. Не слід забувати і про те, що діти читають по-різному: хтось швидко і з задоволенням, хтось повільно і з небажанням, а комусь то й потрібно, щоб спочатку читали дорослі.
        При спілкуванні з дитиною батькам необхідно звертати увагу на характеристики головних літературних героїв, щоб у розмові визначити позитивні і негативні образи, тему твору, художні особливості автора. Якщо прочитаний дитиною твір складний, то потрібно допомогти їй під час невимушеної бесіди розібратися. Для цього побудувати бесіду так, щоб обговорити з дитиною такі питання: Про що розповідається в книзі? Які епізоди тобі запам`яталися найбільше і чому? Чому герой вчинив саме так, а не інакше? А як би вчинив ти? Чи зрозумів ти все, про що прочитав у книзі? Чи цікавою вона була для тебе? Чи хотів би ти ще щось прочитати цього автора?
        Відповіді на запитання, переказ цікавих епізодів, читання вголос сторінок з епізодами, які схвилювали найбільше, допоможуть дитині краще запам`ятати прочитане і розібратися  у ньому, сприятимуть розвитку мовлення, вмінню відстоювати свою думку, правильно аналізувати.
        Батькам потрібно підказувати, як заохочувати дитину до щоденного читання та створювати сприятливі для цього умови: не відволікати, щоб дитина мала змогу зосередитися на читанні, не вмикати телевізор, голосно не розмовляти. Обов`язково потрібно зважати на завантаженість дитини, її настрій і самопочуття.
        Для дітей, які навчаються у початковій школі зазвичай рекомендують щоденно виділяти для читання дитини 20-30 хвилин, але не забувайте враховувати й індивідуальний підхід до дитини. Основне, щоб дитина читала щоденно й у неї не відбили бажання читати. Спробуйте порекомендувати дитині прочитати ті книги, які справили на вас особливе враження у дитинстві, а коли ваша дитина читає уголос, стежте, щоб вона вимовляла слова правильно і чітко, щоб читала текст усвідомлюючи про що читає.
         Мудро поступають ті батьки, які разом з дитиною ходять до бібліотеки і як добрі друзі вибирають книги разом, розглядаючи їх і читаючи теж разом.
        Зустрівшись із бібліотекарями та вкотре переглянувши книжковий фонд, започаткували підбір літератури для сімейних читань вголос. Це допомагає відродити родинні  традиції й у формуванні домашньої бібліотеки. У цю бібліотечку ввійшли книги, які видано для спільного читання, улюблені видання батьків, сучасна література для дітей.
        “Сімейна година читання вихідного дня” стала вже звичною для родин Курносових, Никоненко, Нікіфоренко .
        Не менш привабливими виявилися і посиденьки у колі шанувальників книги, на які збираються по 4-6 родин чи сімей і ведуть розмови про новинки, книги, видані письменниками-краянами. Та, найцікавішим було свято “Улюблені книги родини”, де окрім розповідей, були інсценізовані уривочки з книг, творчі виставки сімейних книжкових зібрань “А ми читали у дитинстві”, ерудит-лото.
         Для батьків підготовлені та проведені батьківські години, бесіди, обговорення за такими темами: “Для талановитих дітей та турботливих батьків”, “Знайомтесь: програма літніх читань”. І все це супроводжує постійний творчий професійний пошук, партнерські стосунки з громадськими інституціями, що опікуються проблемами сім`ї, співпраця з сім`ями, що сприяє духовній консолідації родин, ознайомленню дітей із найкращим світовим літературним доробком.
         День сімейного читання “Тато, мама, я – читаюча сім`я” викликав великий інтерес не тільки у дітей, а й у їхніх бабусів і дідусів, тат і мам. Ми всі разом провели голосне читання творів Всеволода Нестайка та пригадали прислів`я і приказки про книгу. Конкурс на кращу розповідь “Яку книжку я прочитав разом з рідними” виявив сімейні пріоритети і цінності у вихованні дітей.
        Ось тут-то ми й провели опитування батьків “Чи знаєте ви читацькі уподобання вашої дитини?”, що допомогло підготувати наступний батьківський всеобуч.  Жваве обговорення серед батьків викликала і книжкова виставка-діалог “Прочитайте разом з вашими дітьми і внуками”, яку підготували шкільні бібліотекарі.
        В літню пору школярі беруть участь в акції, започаткованій міськими бібліотекарями, які обслуговують читачів-дітей “Книжкове літо в Білій Церкві”, де перед учасниками ставлять цікаві завдання, а потім визначають кращого читача літа.
         Бібліотека №9, з якою довгий час співпрацює наша школа і я особисто, працювала над реалізацією програми літнього читання “На природу – і читай”, де на дитячому майданчику у різний час збиралися  групки дітей, а бібліотекарі допомагали дітям отримати задоволення від знайомства з новим автором та цікавою книгою. Така форма роботи надає можливість кожному учаснику проекту висловити свою думку про прочитане і відчути задоволення та гордість від своїх досягнень, адже діти вільно спілкуються, розповідають один одному про книги, які справили на них найбільше враження, а при бажанні мають можливість зачитати найцікавіші епізоди з книги і цим самим заохочують інших її прочитати.
         А ще активними учасниками цього проекту є батьки та бабусі й дідусі, які супроводжують дітей, розповідають про ті книги, які вони читали в дитинстві і радять не забувати про них і своїм онукам.
         До проведення таких заходів ми практикуємо залучення волонтерів-студентів Білоцерківського гуманітарно-педагогічного коледжу, які мають чудову дикцію та навички роботи з дітьми. Вони з радістю організовують читання вголос найбільш цікавих книг на замовлення юних книголюбів. Найбільш улюбленими є дитячі години казок, години пригод. Окрім читання вголос, яке супроводжується ще й невимушеним спілкуванням у колі друзів є ще й частування бібліотечними пирогами, які по черзі печуть мами чи бабусі учасників.
        Змістовний сімейний відпочинок, час, проведений з дитиною для її користі, знайомство з новою книгою – все це об`єднує і згуртовує сім`ю.
        Хочу ще зазначити, що активність дітей у читанні намагаюся обов`язково стимулювати добрим словом похвали, виступом перед однокласниками, участю у конкурсі, подякою батькам за гарне виховання дитини… А найкращою нагородою для батьків за їхній труд і увагу до читання дитини є її звичка бути постійно з книгою, що стане запорукою її успішності у житті.

    Анастасія Стешина, вчитель початкових класів Білоцерківської спеціалізованої природничо-математичної школи
    І-ІІІ ступенів №16 ім. М.О Кириленка.




    Поділись з друзями:



Біла Церква

Одними з найбільш значних культурних та освітніх
центрів міста є державні публічні бібліотеки!



Централізована бібліотечна система Білої Церкви обслуговує 51496 читачів!

Це більш ніж 26% населення всього міста!

Докладніше