• На уклін до Тараса

          В останній травневий день працівники міської централізованої бібліотечної системи на комфортабельному автобусі вирушили до  Канева у Шевченківський  національний  заповідник.  Поїздка відбулася завдячуючи профспілковому комітету ЦБС на чолі з Тетяною Ямінською. Дорогою милувалися мальовничою красою рідного краю. Сподобався Кагарлик своєю охайністю  і чепурними будинками. Чим далі від`їжджали від Білої Церкви, тим  гористішим ставав рельєф.  Канів зустрів чистими вулицями і пишною зеленню садів. Ліворуч котив свої води могутній Дніпро, а праворуч височіла гора, біля якої тулилися поодинокі будиночки.
          На Тарасову гору підіймалися східцями,  нарахували їх більше 300,  що звивалися серед струнких дерев. На вершині, на 42 гектарах  розташувався заповідник, створений ще у далекому 1925  році.  Насамперед поклонилися великому Кобзарю, який з високого постаменту споглядає на Дніпро, згадали його безсмертні рядки із «Заповіту»:

    Як умру, то поховайте
    Мене на могилі
    Серед степу широкого
    На Вкраїні милій,
    Щоб лани широкополі,
    І Дніпро, і кручі
    Було видно, було чути,
    Як реве ревучий.
         Поклали квіти  на могилу, прикрашену вінками, серед яких особливо виділявся жовто-блакитний від делегації Львівської облдержадміністрації. 

          Потім  відвідали музей, відкритий в 2010 році після довготривалої реконструкції,  у його фондах нині нараховується 17 тисяч експонатів. Експозиція  музею, що  розміщена у  трьох розділах  «Муза», «Доля», «Слава» дуже вдало висвітлює життєвий і творчий шлях нашого генія і пророка.
         З перших кроків відвідувачів зустрічають  автопортрети Тараса  Григоровича різних років його життя. Притягують зір майстерно виконані  Шевченком-художником  портрети його сучасників та оригінали  офортів із серії «Живописна Україна». Надовго затрималися  біля шафи з рідкісними і найбільш значимими виданнями його поетичних творів, виданих більше, як на 150-ти мовах.
         Із розповіді екскурсовода дізналися багато цікавих фактів про дитинство, викуп з кріпацтва, громадську діяльність, смерть і похорон Тараса Шевченка у Петербурзі, перевезення домовини з його тілом в Україну, поховання у Каневі, про відвідини могили поета відомими письменниками, художниками, митцями.
        Побували  ми і в Тарасовій світлиці, точній копії хатинки, в якій народився малий Тарас.
        Вражені почутим і побаченим, ми ще довго гуляли алеями, вдивлялися  у темні Дніпрові води, в голові звучали пророчі слова Кобзаря:
    І мене в сім`ї великій,
    В сім`ї вольній, новій,
    Не забудьте пом`янути
    Незлим тихим словом.

         Людмила  Чупак, завідувачка Центральної міської бібліотеки.





         




     



    Поділись з друзями:



Біла Церква

Одними з найбільш значних культурних та освітніх
центрів міста є державні публічні бібліотеки!



Централізована бібліотечна система Білої Церкви обслуговує 50873 читачів!

Це більш ніж 25% населення всього міста!

Докладніше