День пам’яті в бібліотеці с.Скребиші

В день пам’яті жертв Голодомору до бібліотеки-філії села Скребиші завітали учні Скребишівської гімназії-початкової школи.

У книгозбірні відбулася година-реквієм «Ціна життя…». Присутні обговорили страшні факти Голодомору, ужахнулися від кількості замордованих голодом та розуміння того, що кожна одиниця того страшного числа – людина, її душа, доля…

Бібліотекарка розповіла учасникам заходу, що Скребиші в ті часи були досить заможним селом, бо мали жителів, які не цурались роботи, були хліборобами, хазяями на своїй землі. Після приходу до влади «совєтів» село почали гнобити, через «особливе» ставлення влади до людей, які заробляли мозолями свій хліб. Селяни в 1930 році були змушені підняти бунт, який був жорстоко придушений і село «взято на олівець» в райкомі партії. Це стало причиною особливо прискіпливого вимітання продукції, через це і надзвичайно великі втрати понесли скребишівці, порівняно з іншими селами (більше 600 осіб).

Як пояснити таку ненависть до всього українського? Як пояснити таку жорстокість до людей ? Радянська влада розуміла силу і міць українського народу, розуміла, що в українця вишита душа, а не лише сорочка, тому і нищила так жорстоко.

Так описує 1933 рік поет-краянин Л.Фастовець:

Звозили трупи до ями щодня,

Навіть по них не тужила рідня…

Всюди по дворищах люди лежать –

Пухлі не в змозі мерців провожать.

Взимку бригади ходили селом,

Хліб із засіків змели помелом.

Здирством простим ошукали людей…

Господи! Чим годувати дітей?

Скребишівці пам’ятають і пам’ятатимуть замордованих голодом односельців. Учасники заходу вшанували пам’ять усіх загиблих українців хвилиною мовчання.

Валентина Олексієнко.

• 188
• 0

Поділись з друзями: