• У пісні мрія і душа народу

    У пісні мрія і душа народу У пісні мрія і душа народу У пісні мрія і душа народу У пісні мрія і душа народу

    Українська пісня була, є і буде найціннішим духовним скарбом нашого народу, його святинею та культурним надбанням. Ставши невід’ємною складовою частиною кращих набутків світу, вона посіла в них справді визначне місце.

    З метою збереження, поширення та популяризації української пісні серед населення, працівники бібліотеки-філії №6 провели літературно-пісенний вернісаж «У пісні мрія і душа народу». На захід запросили ансамбль «Золота осінь», який діє при клубі «Золота осінь» Академії пенсіонерів Благодійного фонду Костянтина Єфименка.

    Вшановуючи пам’ять воїнів, які загинули в російсько-українській війні, захід розпочали хвилиною мовчання.

    Завідувачка книгозбірнею Надія Гаврилова розповіла присутнім притчу про те, як Бог, роздаючи таланти народам світу, подарував українцям неоціненний дар, який прославив Україну на цілий світ – пісню. І звучить українська пісня з того часу в кожній оселі.

    Також пані Надія згадала твори українських поетів, які покладені на музику. Серед них «Пісня про рушник» А.Малишка, «Два кольори» Д. Павличка, «Лебеді материнства» В.Симоненка, «Вечірнє сонце» Л.Костенко, «Човен» І.Франка тощо.

    У виконанні ансамблю «Золота осінь» прозвучали патріотичні пісні: «Сини України», «Український набат», «Чуєш мій друже», «Геть з України», «Ростуть в матері синочки». Доповненням до пісень стали вірші Д.Павличка «Де найкраще місце на землі», Л.Костенко «Усе моє, все зветься Україна», І.Франка «Народе мій, замучений, розбитий» у виконанні бібліотекарів.

    Жити в Україні і не знати народних пісень просто не можна. З цим погодилися усі присутні, які підспівували ансамблю під час виконання пісень «Кумоньки», «Бузина», «А в селі», «Як побачиш його». Набатом прозвучала пісня «Ой у лузі червона калина» у виконанні всіх присутніх.

    Дякуємо ансамблю «Золота осінь», зокрема, керівнику Людмилі Хоменко, за допомогу в проведенні заходу.

    Українці – це саме та нація, яка зростала на своїх піснях, яка вкладала в їхні слова усі переживання, душевні потрясіння, все те, що не могла просто забути. Недарма ж говорять, що українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його мова.

    Надія Гаврилова.



    Поділись з друзями:



Біла Церква

Одними з найбільш значних культурних та освітніх
центрів міста є державні публічні бібліотеки!



Централізована бібліотечна система Білої Церкви обслуговує 50873 читачів!

Це більш ніж 25% населення всього міста!

Докладніше