• День Перемоги у бібліотеці

            6 травня у бібліотеці-філії №2 проведено патріотичну годину “Нам не забути ваш подвиг, солдати”. Були запрошені ветеран Великої Вітчизняної війни А.Д.Дорошенко, учні 5-Б класу ЗОШ № 11 (класовод Л.І.Тодоренко), волонтер Ради ветеранів Н.А.Лещенко.
            Підростаюче покоління мало знає про тих, хто ціною власного життя відстояв свободу нашої Батьківщини, хто врятував Європу від фашистського поневолення. А ці люди живуть поряд з нами – наші батьки і діди, прадіди і  ми, деколи, навіть не здогадуємося про подвиги, які вони здійснили, про труднощі, які випали на їхню долю. Наше завдання – зберегти спогади про ту найжахливішу війну, імена солдатів і донести їх до майбутніх поколінь.
           А.М.Дорошенко поділився спогадами про події 1941-1945 рр. Ще 19 червня 1941 у нього був шкільний випускний і плани на майбутнє, а вже 22 червня все було зруйновано початком війни. Ветеран розповів  про нелегке солдатське життя. Жодного дня за ці п`ять страшних років він не спав у приміщенні – зазвичай у бліндажах і окопах при будь-якій погоді. Особливо цікавими були його розповіді про собак-санітарів: в упряжках, з прив`язаними носилками позаду вони повзли, пливли, але виносили поранених солдат з поля бою. Воювали нарівні з людьми. У декількох кілометрах від Лігедзіно, загиблим собакам, які захищали Київ, встановлений пам'ятник. На ньому написано: “Зупинися й поклонися! 150 службових собак полягли тут смертю хоробрих. Вони залишилися навічно вірними рідній землі”.
           А ще визволитель розповідав, як  форсували Західний Буг. І першим містом, яке визволили радянські війська, стало польське місто Хелм. Потім вийшли на Віслу, де під час форсування річки його було поранено. Коли перейшли кордон Німеччини, побачили, що в селах не було населення. Пізніше з`ясувалося, що їх лякали, ніби-то у радянських воїнів є роги і вони ними заколюють людей. Далі форсував Одер. На Ельбі зустрівся з англійськими військами, дійшов до Берліну і аж у 1948р. повернувся додому.
           Після війни його направили на навчання у Житомирський інститут іноземних мов. Працював спочатку вчителем, потім завучем, директором школи. Присвятив цій справі сорок чотири роки свого життя. Цей гарний, стрункий чоловік викликає почуття захоплення, вдячності, поваги.
           Учні декламували вірші, до заходу була оформлена книжкова виставка “Безсмертний подвиг народу” та виставка фотографій, орденів, документів батьків та дідів працівників бібліотеки, які також пройшли крізь жорна війни.

    Жанна Харченко, бібліотекар ф.№2.



    Поділись з друзями:



Біла Церква

Одними з найбільш значних культурних та освітніх
центрів міста є державні публічні бібліотеки!



Централізована бібліотечна система Білої Церкви обслуговує 50873 читачів!

Це більш ніж 25% населення всього міста!

Докладніше