А наша хустина − жіноча прикраса, із роду до роду, не втрачена часом...

7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки. Здавна хустка вважалась українським національним аксесуаром, який зберігає в собі старовинні традиції. Хустка є символом прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи, оберегом і важливим ритуальним предметом, невід’ємною частиною української культурної спадщини. Зараз, як ніколи, ми маємо підтримувати свою культуру, свої традиції та приділяти увагу своїй культурній спадщині.

Бібліотекарка книгозбірні села Вільна Тарасівка з нагоди свята оформила виставку-інсталяцію «Де жінка там і хустка». Читачі мали можливість дізнатися про те, щоукраїнська хустка – дівоча і жіноча прикраса, незмінний супутник у житті прекрасної половини людства. З давніх-давен хустка для українців була символом жіночності, а також оберегом. Хустина була обов’язковим головним убором заміжньої жінки.

Учасниці ансамблю «Вербиченька» села Вільна Тарасівка взяли участь у фото акції «Незбагненне диво – українська хустка».

Відомий історик Михайло Грушевський писав, що хустка відома на всій території України, починаючи з часів Київської Русі. Вона була поширена в козацьку епоху і дійшла до наших днів. Змінювалися тільки кольори, а хустка залишалась хусткою.

Традиції – це наше минуле і майбутнє! Бережімо їх! Тож завітайте до бібліотеки помилуватись і відчути енергетику української хустки!

Раїса Лисак.