Чаруючий живопис нитками Анастасії Шевченко

Білоцерківська земля багата майстрами, рукодільницями. Однією з майстринь є Анастасія Омелянівна Шевченко – читачка філії №6, членкиня бібліотечного клубу «Фітовітальня», активна учасниця масових заходів.

А ще, пані Стася, так її називають друзі – справжня майстриня, наділена талантом від Бога. Мріяла вишивати із самого дитинства, коли вишивала мама, маленька Настуся намагалася бути поруч з нею.

Можливість займатися улюбленою справою з’явилася тільки тоді, коли Анастасія Омелянівна пішла на заслужений відпочинок. З того часу пані Анастасія віддає себе улюбленій справі – вишиванню.

В своєму арсеналі має 7 сорочок (5 жіночих і 2 чоловічі), кожна з яких унікальна. Ця жінка здатна «відчувати» вишиту сорочку, її шедеври створені з любов’ю та насолодою. «Коли я вишиваю сорочку, то радію. Я буквально вкладаю душу в своє творіння. Дві вишиванки я подарувала своїм подругам. Тому сподіваюсь, що одягаючи вишиванку від мене, вони теж відчувають радість», – переконує майстриня.

Анастасія Омелянівна завжди весела, усміхнена, це наш «соловейко», бо завжди співає. Вона, як та птаха, яка тримається на двох крилах: одне крило – то пісня, яка надихає, а друге – вишивання, яке заспокоює, відволікає від щоденних проблем і дає відчуття гармонії.

Надія Гаврилова.