Він всіх любив

Всі, хто знав Миколу Даниловича Сома, запам’ятали його на все своє життя, особливо посмішку – добру, щиру… Він всіх підтримував, допомагав, віддавав своє тепло, а для себе не вистачало часу. Його пісні, ліричні твори, придибенції житимуть серед людей.

Вечір-спомин «Сльоза – найбільша глибина», присвячений 85-річчю від дня народження Миколи Сома, відбувся у бібліотеці-філії №10, в якій «поет, учитель, риболов» неодноразово бував.

Розповідь про життєвий та творчий шлях Миколи Даниловича перемежовувалася піснями «Польова царівна», «Дума про землю», «Пісня про Батьківщину», «Мрія».

Учасникам заходу припало до душі відео, де пісня «Вишиванка» звучить у виконанні автора. А ще звучали його поезії «То був не я», «Просили батько… Просили мати…», епітафії.

«Безцінний дар втрачаємо… Поетів…» (Сергій Кононенко). Ще одне місце серед творчих людей стало пустим, тому «у горлі стали зім’яті слова».

Ми пам’ятаємо.

Ганна Нагорна.