Нова книга Володимира Іванціва

Іванців В. Смак води, або Бог не пустомолот : статті, рецензії, есеї / Володимир Іванців. – Біла Церква : Час Змін Інформ, 2019. – 508 с.

Зібрані під однією обкладинкою тексти, переважна більшість яких у різні роки публікувалася у регіональних і всеукраїнських часописах, дають змогу читачеві простежити рух громадської думки й перебіг подій і процесів у літературі, краєзнавстві, мовному середовищі Білоцерківщини і - ширше - Поросся та й Київщини.

З малих літ йому довелося жити в боротьбі, шукати шлях до правди проти кривди. Народившись в сім’ї священнослужителя, Володимир Опанасович відчув на собі невидиме і тяжке пригнічення, коли соціальний стан був ледь чи не вироком.

Володимир Іванців зміг реалізувати себе у виробництві, коли, прийшовши в ливарний цех юним хлопцем, протягом кількох років став провідним спеціалістом. І вже тоді цікавився не лише тим, як правильно лити метал у форми.

Тоді доля звела його з однодумцями, які яскравими Волосожарами засяяли на небі української літератури. Літстудія «Заспів» стала справою життя Володимира Опанасовича, його гордістю. Саме там, у творчих і дружніх суперечках, відшліфовувалися вірші, які стали основою його першої збірки «Русява Рось». Тепер на Небесах багато «заспівчан» приймуть побратима у своє коло.

Можливо творча стежка поета була б не такою звивистою, якби не його прямий характер правдолюба і українофіла. Відстоюючи право на національну само ідентифікацію, шануючи українську мову й культуру, Володимир Іванців не писав поетичних панегіриків ні радянським бонзам, ні чиновничому апарату в незалежній Україні.

Подвижництвом і невтомним ентузіазмом відзначалася його участь у відродження товариства «Просвіта», багаторічним очільником якого він був на Білоцерківщині. До останнього свого дня Володимир Іванців не полишав літературну працю. За кілька днів до смерті він поставив крапку в фундаментальній праці «Смак води, або Бог не пустомолот», де систематизував літературознавчі й критичні нариси, статті та дослідження творчості білоцерківських письменників і літераторів. На жаль, побачити книгу йому вже не судилося.