• І жах, і кров, і смерть, і відчай…

    І жах, і кров, і смерть, і відчай… І жах, і кров, і смерть, і відчай… І жах, і кров, і смерть, і відчай… І жах, і кров, і смерть, і відчай… І жах, і кров, і смерть, і відчай…

    29 серпня у центральній бібліотеці відбулася година пам’яті, присвячена 5-й річниці Іловайської трагедії.

    Відкриваючи захід, завідуюча відділом обслуговування центральної бібліотеки Людмила Чупак, підкреслила, що в Іловайському котлі загинуло найбільше бійців за весь час війни на Донбасі. Тільки за офіційною статистикою загинуло 366 українських воїнів, 429 отримали поранення, 128 потрапили у полон, 158 вважаються зниклими безвісти. Трагічна дата виходу з оточення − 29 серпня − відтепер стала Днем пам’яті захисників України.

    Світлу пам’ять героїв-захисників, які віддали своє життя за вільну і незалежну Україну присутні вшанували хвилиною мовчання.

    Учасник тих страшних кривавих подій депутат міської ради Володимир Бабенко розповів, що був учасником Євромайдану, а коли почалася війна, пішов добровольцем на передову. Він звільняв Попасну, Лисичанськ та інші населені пункти. Пан Володимир шокував присутніх розповідями про те, як разом з побратимами під прицільним вогнем російських військ степовими дорогами пробиралися з Іловайська, як потрапили у полон, як потім їх обміняли на полонених російських спецназівців. Але на цьому війна для патріота Бабенка не закінчилася, він продовжував воювати на Донбасі.

    Цікавою була і розповідь військового журналіста,письменника, редактора військового вісника 72-ої ОМБр ім. Чорних Запорожців, автора книги «Вогненні рубежі прапороносців» Анатолія Івановича Гая, який розповів про бойові поїздки на передову, героїзм українських воїнів, які стали на шляху російських регулярних військ та їхніх ставлеників − сепаратистів й мужньо тримають оборону.

    Психолог Білоцерківського шпиталю Валерія Скопич порадила присутнім як у важких життєвих ситуаціях зберігати спокій, не впадати у відчай, дарувати людям тільки позитивні емоції і любов.

    У заході взяла участь мати полеглого героя Ігоря Каплуненка Тетяна Олександрівна, вона переймалася питанням встановлення пам’ятника загиблим білоцерківцям.

    Юні члени волонтерської команди «Твори добро», переможці поетичних конкурсів Владислав Мельніченко і Захар Василенко прочитали вірші, а викладач школи мистецтв №1 Яна Антоненко виконала пісню на слова Бориса Олійника «Посіяла жито».

     

    Людмила Чупак.



    Поділись з друзями:



Біла Церква

Одними з найбільш значних культурних та освітніх
центрів міста є державні публічні бібліотеки!



Централізована бібліотечна система Білої Церкви обслуговує 50873 читачів!

Це більш ніж 25% населення всього міста!

Докладніше