Чи ти пам’ятаєш про мене?...

День 29 серпня 2014 року став найчорнішим днем новітньої історії України, адже тоді в Іловайському котлі на Донеччині загинули сотні бійців ЗСУ та добровольчих батальйонів. Пройшло 5 років, та біль від втрат не вщухає, не висихають від сліз материнські очі…

До користувачів філії №10 на годину пам’яті «… пішли у край, де вічні сни…» завітав письменник, волонтер, військовий журналіст Анатолій Гай, який був редактором пілотного проекту військового вісника 72-ї ОМБР імені Чорних Запорожців.

З теплотою і гордістю Анатолій Іванович розповідав про героїзм українських військових, тих, хто мав неабиякий життєвий досвід і зовсім юних хлопців, адже особисто «бачив людей, що міцніші за крицю». Розповіді про героїв російсько-української війни входять до книги «Вогненні рубежі прапороносців», автором якої є Анатолій Гай. Він і познайомив присутніх з її матеріалами.

Завідуюча філією Ганна Нагорна презентувала книги Романа Зіненка, який був серед тих, хто в серпні 2014 опинився в пеклі Іловайська, Олени Мокренчук, Людмили Охріменко, Віталія Запеки – очевидців і учасників військових подій. Тяжка, болюча правда…

Пам’ять про загиблих воїнів, які не дожили, не долюбили, не виростили дітей завжди буде жити в серцях українців. Учасники заходу вшанували пам’ять полеглих хвилиною мовчання.

Людмила Туткевич.