• Життя — не пісочний годинник...

    Бібліотека №10, завідувачкою якої є Г.Нагорна, завжди залюднена. На поклик книги вона збирає не лише постійних читачів, а й широкий загал міста на різні заходи, які Ганна Григорівна разом з колегами організовує і проводить щомісяця. Ось і черговою яскравою подією - зустріччю з молодою талановитою поетесою Світланою Забіякою - порадували тут шанувальників поетичного слова.

    Ім`я Світлани Забіяки донедавна було відоме широкому колу літераторів Білоцерківщини. А от з першими доробками вона познайомила своїх чигиринських земляків, звідки родом, через газету «Чигиринські вісті». А згодом, коли після закінчення Київського державного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова поєднала долю з нашим містом, вірші Світлани Забіяки стали з`являтися в білоцерківських газетах та поетичних альманахах.

    І якщо сама авторка вважала ці поезії, пробою пера, то з появою у 2003 році першої збірки «Піднебесні гобелени» читач побачив у них уже паростки сюжетної завершеності і вправність заримованих рядків. Не лишали байдужими образи «ніч гойдають ліхтарі» або «достиглим яблуком за гору сонце впало», «пухнасті сонечка мімози», або «...плаче осінь..., мов сіре, голе й босе бездомне кошеня».

    Від першої до другої збірки поезій «Світлана», виданої цього року видавничим центром «Просвіта» – Альманах «Біла Церква» під редакторством голови міського товариства «Просвіта» В.Іванціва та за сприяння Білоцерківської міської організації партії «БО «Батьківщина», – перерва у довгих сім років. Але, можливо,   така   уповільнена хода поетичного зростання дала змогу Світлані Забіяці виважено стати до кола талановитих постів.
    Ось такою представила молоду поетесу присутнім вечора його ведуча Г.Нагорна. Презентація збірки «Світлана» стала святом для самої поетеси і водночас визначною подією в культурно-мистецькому житті білоцерківців.

    Враженнями від прочитаної збірки поділилися старшокласниці загальноосвітньої школи №5 Юлія Шкаровська та Юлія Ніколаєнко, студентка столичного вузу Світлана Зінченко, білоцерківські поети, лауреат міської молодіжної літературно-мистецької премії ім. М. Вінграновського Костянтин Мордатенко та Тетяна Нікітіна, син поетеси Андрій і її мама Любов Іванівна Забіяка, котрі приїхали з Чигирина розділити успіх Світлани.
    Щиро здоровили з поетичним доробком авторку також депутат міської ради Світлана Шуміліна та завідуюча відділом комплектації бібліотечної системи міста Тетяна Ніконенко. В одній з поезій с такі рядки: «Це щастя – бути все таки присутнім серед людей». Достоту, новій збірці Світлани Забіяки воно справді випало. Прочитавши раз – не забудеться: «з яблуками літо обривається, яблуками пахнуть небеса», «мій Чигирин сопе в колисці літа...», «спить Чигирин – висять старечо вуса...», або

    Шкода, що життя - не пісочний годинник,
    Падіння піщинок назад не повернеш.
    А скільки їх висипалося? Третина?
    Що далі? Соломка чи терни?

    Вплелися в це свято і пісні у виконанні бібліотекаря Лариси Кузьмінської та композитора і поета Анатолія Івановича Кульчицького. Перед своїми шанувальниками виступила і сама авторка. Висловила слова глибокої вдячності за сприяння у виданні книжки міській організації партії "ВО "Батьківщина" та редактору В.Іванціву, подякувала працівникам бібліотечної системи і організатору вечора Г.Нагорній за подароване свято, а присутнім (зал був заповнений вщент) – за теплі відгуки про її творчість.

    Думається, що поезія Світлани Забіяки піде в дорогу від серця до серця – від поетеси до читача. Бо кожен вірш того вартий. То ж залишається побажати: якщо збірка стала сонячним промінчиком, а вона таки пронизана промінням любові, добра, світла, то нехай у майбутньому доробок поетеси переросте у велике сонце для людей, а самій їй судиться доля стати світилом поезії України.
    Тетяна Книш.
    Замкова гора. – 2010. – 6 серп. – С.4.



    Поділись з друзями:



Біла Церква

Одними з найбільш значних культурних та освітніх
центрів міста є державні публічні бібліотеки!



Централізована бібліотечна система Білої Церкви обслуговує 50873 читачів!

Це більш ніж 25% населення всього міста!

Докладніше