Сорочку-вишиванку берегтиму вічно…

Чи можна уявити Україну без пісні чи танцю? Ні! Так само не можна її уявити і без вишиванки – одвічного оберегу і символу українського народу. І яке це щастя, що є День, коли вишиванка об’єднує всіх українців і стає місточком між поколіннями.

Саме їй, неповторній вишиванці, були присвячені заходи, проведені колективом бібліотеки-філії №10.

Для найменших відвідувачів, учнів 1-Г класу БЗШ №5 (вчитель Ж.Замлинна) була підготована інформаційна година «Звідки з’явились вишиванки», під час якої діти почули легенди, повір’я, пригадали прислів’я про вишиту сорочку.

З фотосесії розпочалася літературно-мистецька година «Хрестик до хрестика – пісня звучить…» у санаторії «Діброва». Присутнім були запропоновані цікаві факти з історії вишиванки. Сльози на очах викликала легенда «Хто ж перший вишив сорочку» та вразила виставка старовинних рушників, сорочок… І звучали пісні «Мамина сорочка», «Вишиванка», «Два кольори»…

Свято закінчилося, але пам’ятаємо, вишиванка є генетичним кодом української нації.

Тож «Одягнімо, друже, вишиванки – // Наш чарівний український стрій// Не для когось, не для забаганки// А для себе, вірний друже мій» (В. Дерій).

Ганна Нагорна.