Збережемо пам’ять поколінь!

Сьогодні, 8 травня, Україна разом з мільйонами людей по всьому світу відзначає День пам’яті та примирення, який символізує перемогу над нацизмом. Саме цього дня 1945 року нацистська Німеччина капітулювала у Другій світовій війні.

У ці незабутні травневі дні низько схиляємо голови у глибокій скорботі перед пам’яттю загиблих на полях битв, розстріляних під час каральних акцій, спалених у концтаборах, замучених у катівнях, тих, хто передчасно пішов із життя від отриманих ран, хто зупинив фашистську навалу ціною власного життя заради майбутніх поколінь. Ми вшановуємо кожну невинну душу, загиблу в роки Другої світової війни, кожного воїна, який боровся за свободу, кожне серце, яке боліло за Україну. Віддаємо глибоку шану всім, хто хоробро й героїчно виборював свободу рідної землі. Низько вклоняємося ветеранам, які на своїх плечах винесли тягар війни. Ми вдячні їм за приклад мужності, силу духу, самопожертву.

Українською землею двічі прокотився руйнівний воєнний вал, не обминувши жодного, навіть найменшого населеного пункту, полум’я війни обпалило мільйони людських життів. Воїни-українці вписали безсмертні сторінки в історію війни.

Невтішний час залишає все менше свідків живої пам’яті – учасників боїв з нацистськими загарбниками. Тому неоціненними для підростаючого покоління є спогади тих, хто пережив те лихоліття.

Значущими є зустрічі учасників тих трагічних подій з підростаючим поколінням, мета яких – передати найцінніше – пам’ять поколінь – через власні спогади та свідчення, продовживши нитку живої історії з рук у руки, від серця до серця. Це спільний обов’язок для обох сторін: старші повинні зберегти і передати правдиві свідчення про минуле, часто трагічні й наболілі, а молоде покоління – прийняти, вивчити, пізнати…

Напередодні Дня пам’яті та примирення й Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні працівники бібліотеки-філії №1 для дітей у парку Слави організували зустріч шестикласників БСШ №1 (класоводи Світлана Бойко та Катерина Богачук) з ветераном Другої світової війни, партизаном-підпільником Михайлом Ничипоровичем Тропотягою.

Михайло Ничипорович за бойові заслуги нагороджений чотирма орденами, 30 медалями, зокрема, медаллю «Партизан України». Він поділився з дітьми захоплюючою автобіографічною сповіддю про своє сирітське дитинство, про те, як зовсім юним вдалося потрапити в партизанський загін і разом з дорослими брати участь у складних рейдах та операціях: визволяти людей, яких мали відправляти в Німеччину; в тяжких умовах здобувати зброю, їжу, брати участь в диверсійних і розвідувальних акціях.Дуже цікавою була розповідь ветерана про його участь у бойових діях на території країн Прибалтики (Литва, Латвія, Естонія).

У свої 92 роки Михайло Ничипорович сповнений сил і енергії, віри в майбутнє України, яку безмежно любить і від усієї душі бажає її процвітання.

Михайло Ничипорович, як досвідчений офіцер, провів паралель між фронтовими подіями майже 80-річної давнини та сьогоденням. Адже, на превеликий жаль, на нашу мирну землю знову прийшла війна та доводиться брати зброю до рук, щоб захистити від загарбника рідну землю.

Про події останніх п’яти років на сході України розповів офіцер славної 72-ї окремої механізованої бригади, учасник АТО, фронтовий поет, член НСПУ Андрій Кириченко. Він зачитав кілька своїх, ще неопублікованих, віршів, які збентежили душі всім присутнім, та звернувся до учнів зі словами настанови: «Ви – майбутнє України, вам будувати державу, в разі потреби – безстрашно її боронити. Гідно несіть звання українців, гарно навчайтесь, вивчайте історію, любіть свою землю, свій народ, як любили їх ті, хто загинув за свою Батьківщину у роки Другої світової війни та за сучасну Україну, захищаючи свободу і незалежність країни».

Завершилася зустріч хвилиною мовчання та покладанням квітів до вічного вогню. Збережімо пам’ять поколінь!

Тетяна Качанова