Вже скільки років проминуло, а біль у серце б’є і б’є…

Афганістан… Він став синонімом людського лиха, справжнього пекла: палюче сонце зранку, спекотний вітер-афганець, пісок, що не дає дихати, і … пекуча спрага. «Пройшли роки, війну ж ту не забути…» − саме під такою назвою з нагоди 30-річчя виведення військ з Афганістану відбулася зустріч дев’ятикласників БСШ №1 з краянами-учасниками бойових дій: головою Білоцерківської районної організації ветеранів України Віктором Рудим, Сергієм Копитовим, Олександром Гнатюком.

Воїни-афганці поділилися з читачами бібліотеки гіркими та сумними спогадами про роки військової служби в Афганістані. Вірність бойовій дружбі, готовність пожертвувати собою заради товаришів, безстрашність у бою, винахідливість у складних умовах – ці риси були їхніми постійними супутниками. Присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання, переглянули уривки документального фільму про події афганської війни.

Важко повірити, що в таких суворих умовах народжувалися вірші, які згодом ставали піснями-спогадами. Щемно лунали пісні у виконанні воїнів-інтернаціоналістів: про військову доблесть, честь і гідність, мужність побратимів. Попри смерть, втрату друзів, пролиту кров, вони пам’ятатимуть Афганістан, який багато чому їх навчив.

Давайте ж і ми з вами будемо пам’ятати ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну і підтримаємо тих, для кого вона триває ще й досі. Вони цього заслуговують.

Майя Тарасенко.