Український світ Нечуя-Левицького

25 листопада2018 року виповнюється 180 років від дня народження класика української літератури, відомого співця Надросся Івана Семеновича Нечуя-Левицького. Крім того, повість «Микола Джеря», яка побачила світ у 1878 році є серед книг-ювілярів. Пам’ятаєте хрестоматійне «…По обидва береги Раставиці через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади, не одгороджені тинами…Серед села Раставиця входить в широкий ставок. Кругом ставка знов осокори та верби: то стоять рівною стіною, то збились ніби в прездоровий круглий стовп, то пішли берегом, наче вирізаною зверху в зубчики оборкою…», – так геніально змалював природу села Вербівки, а точніше Трушок, Іван Нечуй-Левицький у повісті «Микола Джеря».

Письменник часто навідувався до Білої Церкви, зупинявся в «Северной гостиннице», інколи жив у білоцерківському будинку своєї сестри Ганни або у свого друга, відомого білоцерківського фотографа Дубовика. Жителі міста з нетерпінням чекали Івана Семеновича у місцевих книгарнях, щоб купити його книги з прекрасними пейзажними замальовками околиць міста і району. Та найбільш магічним для письменника був білоцерківський ярмарок. «Вам, мабуть, не доводилося бачити таких силенних ярмарків, як цей, що стає тутечки в Білій Церкві, роковий ярмарок на Спаса», – так запитував Іван Нечуй-Левицький у своєму листі одну високоповажну пані. «Серед Білої Церкви такий здоровецький пляц», а на ньому возів, бричок з різним крамом: ось «магазини готової одежі для мужиків і селянок; «рушники, поцяцьковані червоними й синіми смугами»; а «яка сила кавунів, динь,груш на цьому майдані»; «на возах і попід возами лежать позв’язувані молоді качки, гуси, кури»; а ось зовсім небуденно «гуде органчик і співа приємний тенор»… Саме тут, на білоцерківському ярмарку, письменник спілкувався з представниками багатонаціонального населення нашого міста – українцями, євреями, поляками. Івана Семеновича цікавими діалекти і говірки українців з різних областей, які приїжджали ярмаркувати до нашого міста. Зібрані перлини української розмовної мови письменник подавав до словника Бориса Грінченка.

До вже згадуваних ювілейних дат працівники бібліотеки-філіалу підготували і провели для читачів – учнів 5-В та 8-В класів СПМШ №16 літературно-театралізовану композицію «Український світ Нечуя-Левицького». Бібліотекарі розповіли присутнім про життя і творчість письменника, про його перебування у Білій Церкві. Та найбільш колоритними виявилися сцени народного життя у виконанні бібліотекаря Жанни Харченко. Її Кайдашиха не лише розвеселила глядачів, а й надала урок моралі, а саме: як не треба себе поводити у спілкуванні з людьми.

У листі до письменниці Наталі Кобринської Іван Семенович Нечуй-Левицький писав: «В Білій Церкві я почував себе, як вдома, бо це місто чисто національне…», бо живуть у ньому щирі, добрі, привітні люди, бо звучить у ньому рідна українська мова

Катерина Волинець.