Взяв би я бандуру…

29 листопада, у перший день осінніх канікул, до книгозбірні №3 завітали учні 8-х та 9-х класів з викладачами Тамарою Юхимець і Оксаною Ковальчук на літературно-музичну імпрезу «Взяв би я бандуру…». Захід був приурочений 100-річчю Національної капели бандуристів ім. Г.Майбороди.

У формі діалогового спілкування бібліотекарі розповіли присутнім історію походження бандури. Існує чимало версій, кожна по-своєму цікава.

Школярів зацікавила книжкова виставка, коментований огляд якої зробили працівники книгозбірні. Серед представлених видань була і найстаріша книга бібліотеки – «Портрети українських кобзарів О.Сластіона» (1961 року видання). Бо вона саме про них, «народних гомерів України».

Школярі переглянули уривки художнього фільму «Поводир» (реж. О.Санін), слайд-презентацію про видатних українських кобзарів-бандуристів, що своєю творчістю на віки прославили українську пісню – душу народу.

Юнь насолоджувалась, слухаючи виступи Національної капели бандуристів ім. Г.Майбороди. Адже цей музично-хоровий колектив не має аналогів у світовій культурі, органічно поєднуючи в собі силу, красу та емоційність чоловічого хору з віртуозним супроводом професіонального оркестру бандур. У репертуарі прославленого колективу українські народні пісні, старовинні та сучасні думи, твори українських та зарубіжних композиторів.

Море позитивних емоцій отримали діти від віртуозної гри сучасних бандуристів. Адже у них докорінно новий підхід до аранжування нотних текстів. У сьогоденні майже відсутній переклад популярних пісень на ноти до бандури. Це професіонали своєї справи, що вірять у свою справу і активно популяризують її. Такими є гурт «Шпилясті кобзарі», Ярослав Джусь, «B&B Project», Тарас Яницький, «BanduraMen» .

Ну, і як зазвичай, відбулася вікторина «Заморочки музичної бочки». Учні і викладачі активно відповідали на запитання, адже про все їм попередньо розповіли працівники книгозбірні. Слід було бути лише уважним!

Якщо бандура за стільки століть не перетворилася на попіл, значить, ми не повинні сумніватися в її величі, а маємо зберегти і передати це багатство нащадкам.

Ксенія Гнуда.