• Це наша правда і … наш біль…

    Це наша правда і … наш біль… Це наша правда і … наш біль… Це наша правда і … наш біль… Це наша правда і … наш біль… Це наша правда і … наш біль…


    5 червня в читальній залі центральної бібліотеки відбулася презентація нової книги Андрія Кириченка «Це наша правда!».

    Професійний військовий, офіцер 72-ї окремої механізованої бригади, навесні 2017 року прийнятий до Національної спілки письменників України, він пройшов усі кола пекла, що зветься війною. З перших днів російсько-української війни безпосередньо брав участь у боях з російськими загарбниками та сепаратистами.

    Це вже друга зустріч Андрія Степановича Кириченка з читачами та працівниками книгозбірень міста. У листопаді 2017 року відбулася презентація збірки  «От така війна».

    Нова книга побачила світ у видавництві «Буква», редактор – Галина Гай. Як зазначено у передмові видання: «У новій поетичній збірці поет-фронтовик Андрій Кириченко…схвильованим, одухотвореним словом малює криваву реалістичну мозаїку нав’язаної нам північним сусідом неоголошеної російсько-української війни на Донбасі, прихованої під абревіатурою АТО. Фронтові поезії автора-очевидця органічно складаються в художньо-документальний літопис трагічних сторінок новітньої історії України».

    Ведуча заходу – директорка ЦБС Раїса Григоренко наголосила на важливості використання подібної літератури у національно-патріотичному вихованні дітей і молоді та зупинилася на статті члена НСПУ Анатолія Гая в газеті «Літературна Україна», присвяченій творчості бойового офіцера – Андрія Кириченка.

    Своїми враженнями від прочитаних поезій поділися працівники ЦБС.

    Завідувачка центральною бібліотекою для дітей Олена Корнієнко зазначила: «Твори письменників, які не брали участі у подіях, що описують, нагадують мені штучні полуниці – красиві, привабливі зовні, але – не справжні. На відміну від них вірші Андрія Кириченка – це як спогад про бабусині ягоди – запашні, справжні, смачнющі…». Прочитавши вірш пана Андрія «93%» Олена Андріївна звернулася до автора зі словами: «Якщо ті 93% відсотка вояків, котрі брали участь у бойових діях і після повернення вважаються небезпечними і тими, що потребують лікування, такі ж саме небезпечні як ви, то, на мою думку, ми – в абсолютній безпеці».

    Головний бібліограф відділу методичної та бібліографічної роботи Олександра Нагорна зауважила: «Для мене це книжка насамперед не про війну, а про людей, завдячуючи яким ми всі живі і здорові. Така різна поезія, полярно різна, не тільки війна, а й краса рідної землі, краса людей, краса любові…». Олександру Олександрівну вразила пейзажність творів Андрія Степановича, його інтимна лірика, якій притаманний душевний щем та якийсь надрив: «Такі вірші може писати тільки людина, закохана у рідну землю». На що автор відповів: «Я пишу вірші з 1995 року і якби не війна ніколи б їх не видавав. Пейзажна та інтимна лірика це як відголосок минулого, мирного життя».

    Бібліотекар центральної бібліотеки Ольга Соломаніна поділилася з учасниками заходу своїми роздумами про те, що війна в Україні творить новий вид мистецтва. На думку пані Ольги, автор не цурається патріотичних міркувань, але не вдається до плакатності. Андрій Степанович у своїх творах пов’язує філософські питання з історіями простих людей, малюючи різнобарвні картини війни.

    Автор подякував працівникам ЦБС за запрошення та організацію презентації збірки та розповів про особливості написання фронтових поезій, які запропонував послухати учасникам заходу.

    Вірші у виконанні Андрія Кириченка набували якогось зовсім іншого смислу, звучали по іншому… У читальній залі панувала тиша…

    Письменник розповів, що назву новій збірці дав вірш «Це наша правда!», написаний 26 жовтня.

    Зі словами вдячності до Андрія Степановича звернулася завідувачка бібліотекою-філією №10 Ганна Нагорна, яка побажала пану Андрію міцного здоров’я та подарувала квіти й солодощі.

    Щиро подякував колективу ЦБС журналіст Георгій Пилипенко, який відзначив, що запрошення саме таких поетів, які пишуть саме такі вірші є дуже важливим саме сьогодні, бо такі поезії – це місточок до взаєморозуміння, це боротьба за людей.

    Пана Георгія вразили світлини Андрія Степановича, які демонструвалися під час заходу. Журналіст акцентував увагу на важливості таких фото, адже ми живемо у візуальному світі й не менш цікавим було б випустити фотоальбом письменника, який має ще й «надзвичайно виразний, ціпкий погляд, візуальний дар…»

    В одному зі своїх віршів Андрій Степанович пише, що остаточно повернутися з війни неможливо. Війна залишається в думках, спогадах, снах, нічних мареннях. Війна – це назавжди… І це мабуть єдина теза письменника з якою я не хочу погоджуватися. Я все ж таки бажаю пану Андрію повернутися з тієї клятої війни…

     

    Олена Бульда.



    Поділись з друзями:



Біла Церква

Одними з найбільш значних культурних та освітніх
центрів міста є державні публічні бібліотеки!



Централізована бібліотечна система Білої Церкви обслуговує 50873 читачів!

Це більш ніж 25% населення всього міста!

Докладніше