• І на землі своїй лишив він добрий слід…

    І на землі своїй лишив він добрий слід… І на землі своїй лишив він добрий слід… І на землі своїй лишив він добрий слід… І на землі своїй лишив він добрий слід… І на землі своїй лишив він добрий слід…

     

    22 травня в центральній бібліотеці відбувся вечір пам’яті Петра Івановича Красножона.

    18 травня 2018 року йому виповнилося б 60 років. Та невблаганна смерть миттєво обірвала його життя. Пройшло три роки, але людина живе доти, поки жива пам’ять про неї.

    Ми всі пам’ятаємо про нашого доброго, щирого директора міської ЦБС, продовжуємо втілювати в життя його ідеї і задуми. Видано 8 томів Білоцерківського біографічного словника, щорічно готуються до випуску бібліографічні покажчики, газета «БібліоСвіт», живе і співає вокальний ансамбль «Калина», працює експозиція музею М.Вінграновського, проводяться конкурси читців-декламаторів, працюють клуби за інтересами.

    Гуманізм, доброта, небайдужість, уміння відповідати за доручену справу та людей – усе це було притаманне П.І. Красножону.

    Сенсом життя Петра Івановича було якомога більше робити добра людям. Його самовіддана праця була гідно оцінена державою. За багаторічну сумлінну працю, вагомий внесок у розвиток бібліотечно-інформаційної справи, високу професійну майстерність його відзначено численними почесними грамотами. Він був членом «Золотого фонду» нашого міста. Та найбільшою нагородою було присвоєння почесного звання «Заслужений працівник культури України».

    Для П. Красножона професія бібліотекаря була не просто професією, а способом його життя. Вона поглинала його і робила незрівнянно кращим, досвідченішим, мудрішим. Для нього робота керівника була постійним удосконаленням самого себе.

    Він багато читав, особливо цікавився історією, краєзнавством. Проблема недостатньої кількості видань краєзнавчої тематики хвилювали його і саме з його ініціативи був створений в ЦБС інформаційно-краєзнавчий відділ, куди він і підібрав фахівців, які живуть цією справою, постійно в пошуках нових цікавинок з історії нашого міста.

    Ведуча заходу – директор ЦБС Раїса Павлівна Григоренко зауважила, що Петро Іванович жив бурхливим бібліотечним життям, його проблемами і успіхами. Його позитив і креатив надихав бібліотечних працівників. Він так вміло «підкидав» ідею, якою переймались колеги і всіляко намагалися втілити її в щоденне бібліотечне життя. Адже бібліотеки це – безмежний простір для творчості. Працюючи на посаді начальника відділу культури і туризму Петро Іванович так само переймався проблемами книгозбірень міста і завжди приходив на допомогу.

    Завідувач відділу краєзнавчої та інформаційної роботи ЦБС Євген Чернецький розповів про свої дослідження родоводу Красножонів та книгу «Красножони», яка нещодавно побачила світ у видавництві О.Пшонківського.

    Свої спогади про Петра Івановича передала колегам колишня завідувачка методичним відділом Тетяна Біла. Тетяна Григорівна наголосила, що Петро Іванович Красножон підняв бібліотечну справу на новий, значно вищий і якісніший рівень і доброю пам’яттю про нього будуть нові ідеї, нові підходи бібліотекарів і бібліотек та нова концепція розвитку бібліотек у місті, відповідно до викликів сьогодення.

    З сумом та особливою теплотою згадували Петра Красножона його друзі: начальник управління освіти і науки Білоцерківської міської ради Юрій Федорович Петрик, очільник бізнес-клубу «Партнер» Юрій Веніамінович Красоткін, письменники Володимир Панасович Іванців та Анатолій Іванович Кульчицький, Володимир Іванович Дідківський.

    Не могли стримати сліз під час своїх виступів завідуюча бібліотекою-філією №10 Ганна Нагорна та директорка краєзнавчого музею Людмила Михайлівна Діденко.

    Поділилася своїми спогадами про спільну працю з Петром Івановичем Красножоном начальник відділу культури і туризму Юлія Іванівна Ковальська.

    Учасники вечора пам’яті були вражені розповіддю художниці Тетяни Фокіної про її спілкування з Петром Красножоном. Свого часу Петро Іванович подарував пані Тетяни полотно, виготовлене його матусею і попросив намалювати на ньому картину, йому дуже хотілося, щоб мамине полотно продовжувало жити. А разом з ним і пам’ять про матір. Йшов час, а картина ніяк не могла народитися і вже після смерті Петра Івановича майстриня відчула, що повинно бути зображено на тому полотні… Усі присутні в залі побачили калину на підвіконні та символічні осінні квіти, присвячені пам’яті Петра Красножона. Художниця повідомила, що ця картина буде передана дочці Петра Івановича – Світлані, як спогад про батька…

    На вечорі прозвучали пісні у виконанні вокального ансамблю бібліотечних працівників «Калина», що був створений свого часу за ініціативи Петра Івановича Красножона.

    Наостанок учасники заходу почули звернення, яке надіслала дочка Петра Івановича до всіх хто його пам’ятає…

    Вічна пам’ять світлій людині…

     

    Раїса Григоренко.



    Поділись з друзями:



Біла Церква

Одними з найбільш значних культурних та освітніх
центрів міста є державні публічні бібліотеки!



Централізована бібліотечна система Білої Церкви обслуговує 50873 читачів!

Це більш ніж 25% населення всього міста!

Докладніше