• «Любіть поетів за життя…»

    «Любіть поетів за життя…» «Любіть поетів за життя…» «Любіть поетів за життя…» «Любіть поетів за життя…» «Любіть поетів за життя…»

    Як мало ми знаємо про людей, які живуть поряд. Про деяких ми хоча б чули, а деякі взагалі наче б то і не жили з нами в одному місті… А скільки серед тих, хто вже відійшов у вічність, видатних, непересічних, талановитих поетів та письменників. А ми з вами не знаємо про них нічого або практично нічого. Чому? Можливо тому, що у ті часи багато писалося «у стіл», чи люди були занадто скромні, чи, може, банально не встигли випустити у світ свої збірки та книги. Відповіді немає.

    На щастя, є білоцерківці, яким небайдужа доля талантів та їх доробків. Завідуюча бібліотекою-філіалом №10 Ганна Нагорна вирішила запустити проект «Любіть поетів за життя…», присвячений поетам-краянам, які покинули цей світ. Ганна Григорівна щиро вважає, що сучасні жителі Білої Церкви та наступні покоління повинні знати ці імена: Ніна Опанасенко, Анатолій Кисліцин, Василь Шаров, Павло Ральченко, Галина Калюжна, Федір Юдицький, Людмила Сєкач, Ада Остроумова, Надія Кочко, Віктор Никифорів, Анатолій Дядюн, Гаррі Серджадалієв-Шапіро, Микола Андрусенко, Микола Осика. Усі вони наші земляки.

    Заради того, щоб віддати шану таланту вищеперерахованих літераторів, 30 січня у тісному колі зібралися люди, які їх знали особисто – бібліотекарі, сусіди, читачі книгозбірні. Щоб поділитися спогадами про поетів, до бібліотеки завітали Андрій Гудима, Анатолій Кульчицький, Таїна Братченко, Віктор Євтушенко, Костянтин Климчук.

    Звичайно, за один вечір не встигли поговорити про усіх, тому вирішили зустрічатися хоча б один раз у квартал. Під час першої зустрічі Андрій Гудима розповів про Аду Остроумову, з якою жив у одному будинку, про її сім’ю та звички. Не оминув увагою і її поезії, які на думку Андрія Дмитровича, стилістично подібні до віршів Тетяни Шарової.

    Анатолій Кульчицький приніс із собою книжечки Ади Остроумової з автографом авторки та збірку творів Анатолія Кисліцина. Анатолій Іванович розповідав і про них, і про Федора Юдицького, якого знали більше як ведучого концертів та неперевершеного імпресаріо, ніж як поета. Не оминув він увагою і талановиту поетесу Галину Калюжну.

    Віктор Євтушенко повеселив гостей бібліотеки розповіддю про знайомство із Анатолієм Дядюном, з творчістю якого познайомився набагато раніше, ніж із самим автором. Таїна Братченко згадала про неймовірну поетку Людмилу Сєкач. Усі разом згадували Миколу Осику та його публіцистичну та поетичну діяльність.

    Сказати чесно, то про цей вечір можна писати на десяти аркушах. Більше чи менше, але згадали усіх. Більшість поетів були знайомі між собою, завдяки студії «Заспів». Відомі нині письменники знали особисто більшість із тих поетів, які відійшли в ірій. Тому їм є, що сказати.

    Голова міськрайонного осередку ВУТ «Просвіта» Костянтин Климчук запропонував видати антологію творів поетів, яких згадували під час заходу. Зрозуміло, що це величезний пласт роботи, адже потрібно буде віднайти хоча б частину архівів, знайти спонсорів, розповсюдити інформацію і, найголовніше, розповісти молоді про цих обдарованих поетів, які не встигли зробити це самі.

    Враження від зустрічі дуже теплі, хоча і дещо сумно, що таких цікавих людей вже немає і ми з вами не матимемо змоги послухати вірші у авторському виконанні, не подивимося поетам у вічі і не візьмемо автограф… Усе, що нам залишається – приходити на такі зустрічі, щоб послухати людей, які їх знали, виступали разом на концертах, ходили один до одного в гості, пили чай на маленькій кухні та ділилися секретами.

     

    З надією на наступну зустріч, завжди ваша Софія Нормировська.

     

     



    Поділись з друзями:



Біла Церква

Одними з найбільш значних культурних та освітніх
центрів міста є державні публічні бібліотеки!



Централізована бібліотечна система Білої Церкви обслуговує 50873 читачів!

Це більш ніж 25% населення всього міста!

Докладніше