Впізнаймо в слові рідний край: зустріч з Галиною Гай

Напередодні дня міста до бібліотеки-філіалу №6 завітала Галина Гай – поетеса, член Національної спілки письменників України, лауреат обласної літературної премії ім. Григорія Косинки та міської літературно-мистецької премії ім. І.С.Нечуя-Левицького, редактор Білоцерківського міського видавництва «Буква».

Познайомилися з творчістю Галини Семенівни та отримали насолоду від її прекрасної поезії четвертокласники БЗШ №23 (класоводи Інна Ковтун та Ірина Дударєва), взявши участь у творчій дегустації «Впізнаймо в слові рідний край», підготовлену працівниками філіалу.

Завідуюча бібліотекою Надія Гаврилова зупинилася на цікавих фактах з творчої біографії Галини Гай, прочитала її вірші та ознайомила з творами для дітей, написані членами родини Гай. Характеризуючи поетичне слово пані Галини, Надія Миколаївна зауважила, що найкраще про поезію авторки сказав А.Гай: «Її поезія – це стан душі, це неспокій, безсоння і свято Духу над банальною прозою буття».

Значна частина віршів і поем авторка присвятила Білій Церкві, її минулому і сьогоденню. Затамувавши подих, діти уважно слухали уривок з поеми «Виромир» та вірш «Паркова елегія» зі збірки «І вічність яблуком впаде»:

В старій Олександрії рання осінь.

Ще жовтий лист вітрисько не зрива –

Він з колонади музику розносить – ...

Левиця й левеня із бронзи у яру

Вклоняються туристу й джерелу.

Прослухавши вірші, діти із задоволенням розповідали про свої улюблені місця «зеленої перлини» нашого місця.

Протягом заходу Галина Семенівна проводила з присутніми фізичні розминки, після яких діти знову поринали в чарівний світ поетичного слова. Після зустрічі дехто вирішив спробувати себе в ролі поета, вдало добираючи рими до слів.

На згадку класоводи отримали від поетеси книги з дарчим підписом. Краєзнавчий фонд бібліотеки поповнила остання збірка віршів Г.Гай «І вічність яблуком впаде», яка складаєтьсятрьох розділів: «Безсмертниками плаче степ» – присвячений війні на сході України, а також «Розстаней холодні роси» та «З легкого ластівки крила» до яких увійшли вірші філософського і ліричного звучання.

Людмила Романюк.