Охоронці та обереги

В Україні мабуть не знайдеться жодної оселі, де не було б хоча б маленької іконки. В багатьох родинах вони передаються із покоління в покоління як оберіг, як надія на здійснення наших мрій і сподівань. Коли дивишся на ікони – відпочиває душа, світлішають думки, відчуваєш піднесення і щастя.

А як виникла ікона? Чому її образи вражають нас, притягують до себе? Яке значення мали символи кольору? Про це та про багатостраждальну історію українського народу, відображену в іконах, йшла розмова під час народознавчої години «Українська ікона – символ благості, добра і краси» у бібліотеці-філіалі №10.

Присутніх зацікавили відео «Православні ікони», розповіді про ікони «Покрова Богородиці», Миколи Чудотворця, чудотворні ікони України, про першого іконописця давньоруських ікон Аліпія Печерського.

Про сімейні традиції вшанування ікон розповіла Ніна Левченко, яка прийшла на зустріч з іконою, врятованою під час Корсунь-Шевченківської битви, а скільки їй років – в сім’ї не знає ніхто.

Сьогодні миповертаємося до витоків і заново відкриваємо світ духовності, вчимося хреститись, вшановувати святі ікони. В нелегкий для всіх нас час ікони є іскрою чистого світла, що зцілює, надихає, вселяє віру. А віра починається з кожної домівки, з кожної сім’ї.

Ганна Нагорна.