Хлопчик з Голубиної вулиці

8 серпня виповнюється 105 років від дня народження нашого земляка, відомого письменника Бориса Ямпольського.

Чи можете ви уявити, яким було наше місто на початку минулого століття? Маленьким, непомітним, загубленим серед полів України десь на старому, зарослому подорожником, чумацькому шляху.

Вулиці міста не носили імен великих полководців та не називалися на честь історичних подій. Була Голубина, була Водопійна, по якій, піднімаючи куряву, гнали худобу до річки. Була Виноградна, на якій не можна було знайти хоч один кущ винограду. На Ковальській вулиці не було жодної кузні, там працювали бондарі, а ковалі жили на Смоляній, де ніхто і ніколи не варив смолу. Була вулиця Головна, а на ній аптека, готель «Лісабон», цирульня «Шик», казино «Монте Карло», де програвали не лише цілі маєтки, а й навіть своїх дружин. В театрі «Експрес» розігрували містерії і марширувала група ліліпутів. Була і тюрма. Все, як у людей...

Такою Білу Церкву змальовує в автобіографічній повісті «Хлопчик з Голубиної вулиці» відомий єврейський письменник, наш земляк Борис Ямпольський, дитячі роки якого пройшли у нашому місті.

Про цікаві факти з історії Білої Церкви дізналися читачі бібліотеки-філіалу №9 під час краєзнавчих читань «Відомі люди нашого краю».

Тетяна Сулейманова.

• 957
• 0

Поділись з друзями: