• В кожній душі живе Бог

    Петро Іларіонович Розвозчик- заслужений учитель України, член Національної спілки письменників України, член Золотого фонду Білої Церкви.


    - Петре Іларіоновичу, які найбільш характерні слова про поезію Ви можете визначити?

    -На мою думку, поезія, - це особлива субстанція , яка пробуджує добро в людській душі. Це коли людина прагне висловити ту гаму почуттів, думок, які накопичуються в її свідомості. Поезія – це своєрідна реакція людини на світ, на життя. Кожен по-своєму реагує на навколишній свт, але поет сприймає все, що його оточує, по-особливому. І якщо це справжній поет,то він, як маг, чаклує над словами.

    - На вашу думку, ствердження, що поезія в усьому світі існує лише як хобі і не є прибутковою, правильне?

    - Поезія не є засобом прибутку. Коли ми говоримо про співаків, музикантів - можливо, там існують певні матеріальні винагороди. А поети скрізь не є багатими людьми. І більшість із них прагнуть не заробити гроші. А за допомогою своїх віршів самовиразитися і викласти свої життєві філософські позиції. Як наприклад, можна взяти навіть поетів-емігрантів: той же Маланюк – надзвичайно талановитий інженер. Можливо , за інших обставин він і зміг би стати багатою людиною. Але він і десятки таких, як він не стали мільйонерами. А в нашій країні – тим паче. Поезія як жанр, напевне, не мала і ніколи не буде мати такої популярності. Щоб стати засобом прибутку. Це дійсно в якомусь плані хобі. Зараз поет сам має турбуватися і про написання книги, і про її публікацію, знайти кошти на видання, а вже потім – думати про її реалізацію. По суті, нічого від цього не маючи.

    - Чи добре, коли «поет виходить за межі певної норми»?

    Кожен поет починає свою творчість з учнівства. І обов`язково читає, вивчає досвід своїх попередників. Тому можна сказати, що поет завжди починає з певних азів. І тут є обов`язковим дотримання певних норм. Коли поет набуває певного мистецького досвіду, він або ж зупиняється на цьому або йде далі. І тоді вже працює над пошуками нового. Прагне піднятися значно вище. Це пошуки нових тем, нових засобів вираження.

    Воскресіння

    І віра, й любов, і надія Живуть у травинці й мені. Всі радощі, втіхи земні. Як скарб у собі я лелію. Надія, і віра, й любов Плекають цей світ Піднебесний. І ми неодмінно воскреснем, Бо в кожній душі живе Бог!

    Наталія Коваль

    Тема .- 2009 .- 12 марта .-С.10



    Поділись з друзями:



Біла Церква

Одними з найбільш значних культурних та освітніх
центрів міста є державні публічні бібліотеки!



Централізована бібліотечна система Білої Церкви обслуговує 50873 читачів!

Це більш ніж 25% населення всього міста!

Докладніше