Пізнаємо Японію через поетичне слово

Японія – загадкова країна із самобутньою культурою. У цій країні перемішалося минуле і майбутнє, тут трепетно ставляться до своїх традицій і культурної спадщини.

Багато в чому Японія у свідомості європейця залишається недосяжним і загадковим світом. Входячи в дім, ми, українці, знімаємо шапки, японці – взуття, ми намагаємося досягти персональної відповідальності за якусь справу – японці твердо стоять на колективній. Українська мати лякає дитя: «З дому більше не вийдеш», а японська застерігає: «Дивись, у дім більше не зайдеш».

Ось так, з порівняння рис характеру двох народів, розпочався захід, присвячений Року японської культури в Україні. Для того, щоб Японія стала більш зрозумілою, працівники книгозбірні №6 вирішили розкрити її особливості через поетичне слово, провівши поетичну мозаїку «Запашні квіти із саду японської поезії».

У заході взяли участь шестикласники БЗШ №21. Зустріч допомогла організувати вчитель зарубіжної літератури Тетяна Олексієнко. Учасники поетичної мозаїки разом з бібліотекарем Світланою Шутою здійснили віртуальну подорож стежками Японії, переглянувши презентацію «Японія – країна вранішнього сонця».

Школярі помандрували у далеку, цікаву, самобутню країну – країну мистецтва чайної церемонії, рукоділля орігамі, створення художніх композицій ікебана, вирощування карликовихдерев Бонсай,традиційноготеатру Кабукі та мистецтва каліграфії. Країну, яка подарувала світові неперевершеного майстра хоку Мацуо Басьо. Щоб краще зрозуміти, про що писав поет, потрібно пізнати світ, у якому він жив і творив.

Розповідаючи про життя Мацуо Басьо, бібліотекар зауважила, що більшість його творів з’явилися внаслідок багаторічних мандріві провела паралель між поетами-мандрівниками Мацуо Басьо та Григорієм Сковородою. Протягом заходу звучали поетичні рядки хоку.

Гарними знавцями японської поезії виявилися і учасники зустрічі. Декламуючи вірші, вони не тільки передавали ставлення автора до зображуваного, ай самі милувалися квітами та краєвидами, оспівуючи красу природи, яку так любив поет.

Світлана Шута презентувала присутнім книгу видавництва «Фоліо» «Японська класична поезія». Спадщина Мацуо Басьо – щоденники, передмови до книг, бесіди з учнями, вiршi... Через yci його твори проходить думка: «Вдивляйтеся у звичайне – i побачите несподіване, вдивляйтесь у непривабливе – i побачите привабливе, вдивляйтеся в просте – i побачите складне; вдивляйтеся в мале i побачите велике. Вдивляйтеся, вслухайтеся, не проходьте повз. Головне – побачити прекрасне i не залишитися байдужим!».

Як немає українця, який не знає напам’ять бодай кілька рядків із творів Т.Шевченка, так і немає японця, який би не знав напам’ять хоча б кiлька хоку Басьо.

Надія Гаврилова.