Духовна зустріч у колі читачів

Нещодавно міську бібліотеку №10 на прохання постійних читачів, шанувальників книгозбірні відвідав протоієрей, настоятель Церкви Покрови Божої Матері УПЦ КП Микола Гопайнич. Як і годиться в новорічно-різдвяні дні, зустріч розпочали з колядки «Нова радість стала».

Завідувач бібліотеки Анна Григорівна Нагорна, розпочинаючи захід, відмітила, що отець Микола – частий гість у бібліотеці, тож присутні підготували священику низку запитань.

У цілому говорили про розвиток та основні засади християнської релігії, святкування нового року з точки зору християнства, про одвічні християнські істини. Оскільки зустріч відбулася за два дні до Хрещення Господнього, то детально зупинилися на важливості таїнства хрещення для людини.

«Ісус Христос хрестився у віці 30 років, тобто, за Старим Завітом, у повнолітньому віці. Христос прийняв хрещення свідомо, тоді як у християнській церкві дітей хрестять немовлятами. На перший погляд, виникає суперечність, мовляв, християни роблять неправильно, проте відповідальність за життя дітей несуть їхні батьки. Саме вони мають право від Бога вирішувати, до якої релігії належатиме її дитина, коли прийматиме хрещення, також обирають хрещених батьків. Якщо людина хреститься у дорослому віці, хрещені батьки їй не потрібні», – розповів священик.

Присутні отримали відповіді на запитання, коли потрібно набирати свячену воду.

«Інколи люди ставляться до церкви, як до магазину, намагаються набрати побільше свяченої води. Неважливо, скільки води ви наберете, адже не вода спасає людей, а віра. Хоча науково доведено, що вода може мати як позитивну енергетику, так і негативну», – відмітив священик.

Отець Микола роз’яснив також, у які дні поминати померлих: «Людина живе в часі, а душа людини – у Вічності, тому для душі не має значення, на який день поминати померлого. Важливий сам факт проведення поминок, молитва».

Говорили під час зустрічі і про те, що коли хтось заподіяв зло, з точки зору християнства некоректно говорити цій людині: «Бог тебе покарає», «Побійся Бога» – людина сама себе карає, і її гріх передається доти, доки вона не захоче покаятися у своїх гріхах, змінити себе на краще.

«Бог є вічність, а люди живуть у часі, – пояснив священик. – Бог не може сердитися, гніватися, карати, адже Бог – це безмежна любов, Він зробив все, щоб допомогти людині, врятувати її душу. І тільки від самої людини залежить – скористатися цим шансом чи ні».

Олена Лук’янець.