• Свято “Калини”

    14 січня в залі Будинку органної та камерної музики яскраво та емоційно відзначив свій ювілей вокальний самодіяльний народний ансамбль бібліотечних працівників “Калина”. Тепер їм – 20 років!


    Ще в античні часи пісня була важливим компонентом обрядів, невід`ємною частиною життя людей. А що вже сказати про роль пісні українського народу, витоки якої сягають сивої давнини? Якого тільки лиха не переносила українська земля, а пісня наша все рівно лунала над гаєм, вона завжди допомагала зберегти душу, пережити труднощі.

    Український народ дуже співучий. Давня легенда розповідає про пташку, пісні якої стали перекладом на пташину мову пісень нашої Батьківщини. Ця пташка – соловей.

    Розповідали старі люди, що колись давно ця гарна пташка не жила на наших землях. Гніздилася в далеких краях і не знала дороги в Україну. Але що були солов`ї дуже співучі, то літали по всьому світу і збирали пісні всіх народів для індійського царя. Залетів один соловейко в Україну і сів спочити у якомусь селі. Всі люди на той час були в полі, і село було німе.

    - Що то за люди тут живуть? - подумав соловей. - Ні тобі пісні, ані музики не чути. Аж тут зайшло сонечко, і люди гуртом повертали додому. То тут, то там залунали пісні.

    Але були вони сумними: тяжка праця за день забрала багато сил. Соловей заспівав і звеселив їх. Забули люди про втому і так заспівали своєму заморському гостю, що він і не повірив. З усіх земель злетілися солов`ї до царського саду, співаючи йому принесені пісні. Але все було вже знайоме цареві, і він сердився. Аж ось під вікнами заспівав соловей з України, і цар втратив спокій. Таких пісень він ще не чув і велів тому солов`ю співати день і ніч...

    Мабуть, людина, яка хоч раз почула барвистий спів наших «калиноньок », теж готова слухати їхні пісні і день, і ніч. А вони, натомість, плідно працюють ось уже 20 років і дарують нам свою майстерність, свій талант та відкривають свою душу. На ювілей «Калини» прийшли всі їхні друзі та помічники.

    Серед гостей можна було побачити і читачів їхніх бібліотек, і керівництво, і партнерів, і людей, які просто цінують українську пісню. Привітальне слово сказав заступник міського голови Микола Антонюк. Він щиро подякував колективу за їхню добру справу, а художнього керівника Олександра Дмитровича Давиденка - за розпорядженням міського голови - нагородив нагрудним знаком міського голови. Всім зрозуміло, що день народження «Калини»- це свято не лише її учасників, а й усіх працівників бібліотечної системи. Тому привітати ювілярів прийшли і їхні колеги, і керівник бібліотечної системи Петро Іванович Красножон. Свою лепту у загальну картину свята внесла і Людмила Борисівна Дриґало, яка передала свої привітання та матеріальну допомогу ансамблю на 2009 рік. Взагалі, вона є справжнім другом як «Калини», так і всієї бібліотечної системи міста: вона подарувала їм колекцію гравюр з історії України, за її сприяння виготовили меблі для виставок, для дитячого куточку у дитячій бібліотеці - філіалі №5, дитячі меблі в дитячу центральну бібліотеку та меблі для бібліотечного музею, який лише починає створюватися. Народний ансамбль «Калина» також співпрацює із творчими спілками та громадськими організаціями міста. Особливе місце у цій співпраці посідає спільна робота з міськрайонним осередком товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка, тому привітати «Калину» прийшов голова цієї організації Володимир Іванців, а також відомий білоцерківський поет Анатолій Кульчицький.

    В народі звикли казати, що «наша пісня не вмре, не загине». Але ми не завжди пам`ятаємо, що ця пісня живе завдяки таким людям, як учасники колективу «Калина». Людям, які йдуть по життю співаючи і тим самим роблячи пісню безсмертною.

    Наталія Коваль”

    “Калинова історія”

    За 20 років дружньої та плідної праці колективу можна нарахувати близько 500 зустрічей із слухачами. 2 рази на тиждень вони збираються на репетицію , щоб знову і знову дивувати нас своїми здобутками. Більше 30 концертів щорічно вони дають на сценах сільських будинків культури , в актових залах шкіл, в трудових колективах, у військових частинах. Завдяки їхнім виступам про білоцерківські бібліотеки та бібліотечну систему знають далеко за межами міста. Адже свою пісню вони дарують слухачам бібліотечних залів Києва, літературних віталень та сільських клубів Вінничини, Житомирщини, Черкащини, Київщини, гастролюють по Сквирському, Білоцерківському, Таращанському, Васильківському, Іванівському , Броварському та Богуславському районах

    Майдан – брок .- 2009 .- №4 (421) .-С.18 –19.



    Поділись з друзями:



Біла Церква

Одними з найбільш значних культурних та освітніх
центрів міста є державні публічні бібліотеки!



Централізована бібліотечна система Білої Церкви обслуговує 50873 читачів!

Це більш ніж 25% населення всього міста!

Докладніше